Печорин и Грушницкий, сравнительная характеристика

         Написати твір на тему "У чому полягає сенс життя Фауста за однойменною трагедією.Й.В. Гете" пропоную так:
         Більшу частину свого існування головний герой трагедії Фауст присвятив науковій діяльності. Щодня він пізнавав нове та намагався знайти свої відповіді на складні питання буття. Фауст осягає науку та згодом розуміє, що  він зайшов у глухий кут. Як бути далі? Як пережити свою безпорадність? Він віддав все науці, і, врешті-решт, не знайшов істини. Він, без жінки, без дітей, щодня цілком був відданий пошукам. І тепер він на роздоріжжі. Бо Фауст утратив свій сенс життя. Намагаючись покінчити життя самогубством, він зустрічається із самим дияволом, який віддано обіцяє йому відкрити таємниці Всесвіту. І науковець погоджується.
        Так Фауст знайомиться із жінкою, яка його причаровує – Маргаритою. Він стільки років провів у заперті серед книжок та своїх учнів, що у цій жінці він бачить всю красу. Тепер вона – його ідеал. Проте він не зміг усвідомити цінність людських стосунків одразу, це розуміння прийшло до нього згодом. Лише наприкінці своїх шукань, Фауст розуміє, що щастя – це жити для інших. Тобто приносити користь своєму народові, трудитися для його блага. В цьому сенс його життя. Пошук сенсу людського існування може зайняти чимало часу – ось основна думка твору Гете. Якщо людина відчайдушно шукає, то вона цей сенс обов’язково знайде.

Врассказах бориса житкова описываются жизненные ситуации, настоящие события и невыдуманные человека, много повидавшего за свою жизнь. читая рассказы житкова, невольно удивляешься, насколько честным был этот человек и как остро он относился к понятиям храбрости и чести.искренние о пережитом и увиденном наяву, затрагивают детские и взрослые чувства потому так сильно, что писатель создавал истинно «большую ». ну и пусть для самых маленьких! житков был уверен в необходимости говорить детям правду, не и не выдумывая ничего. стремление житкова в своих рассказах обходиться без свойственных детским авторам преувеличений и сюсюканья достигло цели: стиль рассказов для детей житкова полюбился многим. автор попал в самую точку, ведь писал, как и жил «на совесть».