Сочинение по рассказу Л.Н. Толстого "После бала" План:
1. Проблема, поднятая автором в тексте
2. Комментарий к этой проблеме
3. Позиция автора (аргументы из текста)
4. Ваша позиция относительно рассматриваемой проблемы (аргументы из жизни или из других произведений, кино, из истории)
5. Вывод.

Примерно 2 страницы

Казка — фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ. Що таке добро? Здається, зрозуміло — це коли комусь зробили добре. Але в казці добра фея робить добро нікчемному огидному Цахесу Цінноберу, просто жаліючи його каліцтво та його нещасну матір. Та чи оцінив добро Цахес? Адже фея сподівалася, що він почує її: "Ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся!" Та Ціннобер був з тих, хто все приймав як належне, не обтяжуючи себе ані зусиллями, щоб стати розумнішим, добрішим, вихованішим, ані докорами совісті. Більше того, він сіяв навколо себе невіру в добро, розчарування. Він робив нещасними людей, які своєю працею й талантом довели, що мають право на повагу, щастя, славу. Отож, добро, зроблене негідній людині, породжує зло. А невігластво сіє зло тим більше, чим вище піднеслась людина, яка безапеляційно судить про все. Таким невігласом у казці є не тільки Ціннобер, але й Мош Терпін — професор, що, одержавши посаду директора всіх природничих справ удержав), "цензурує та ревізує сонячні й місячні затемнення". Отже, виходить, зовсім не зовнішність і не посада роблять людину освіченою, доброю, порядною. Навіть фея у кінці говорить до Цахеса: "Бідний Цахес! Пасинку природи! Я бажала тобі добра! Можливо, я помилялася, думаючи, що чудесний зовнішній хист, яким я тебе обдарувала, осяє благотворним променем твою душу..."
У казці своя філософія, зовсім не казкова. Філософський смисл твору якраз і полягає в тому, аби попередити людство: ніхто, окрім вас самих, не зробить вас розумними, добрими, освіченими. Для цього треба докладати зусиль, працювати, бо те, що не зароблене, — нетривке, ненадійне, бо чуже!

Летом я прочитал роман Д. Дефо "Робинзон Крузо". В произведении идет речь о юноше, который очень любил море. Это заставило его бежать из родного дома, устроиться на корабль и отправиться в морское путешествие. А такие путешествия часто оказываются очень опасными. Так случилось и с главным героем. Во время шторма Робинзон и другие из команды корабля оказываются в воде, но выжить в этой ужасной стихии повезло только Робинзону. Счастье, по мнению Робинзона, оказалось мгновенным, потому что он понял, что находится на необитаемом острове. И 28 лет, проведенных героем на необитаемом острове, доказали, что можно оставаться человеком и в таких условиях. Важно до конца бороться за свою жизнь. Именно это и делал Робинзон, проявляя мужество, ловкость, настойчивость.