Как язык характеризует героев: Григория Ивановича, даму, буфетчика,толпу
Рассказ аристократка. ​

Гумор і сатира — два зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів'я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно поєднав правду життя з кращими фольклорними традиціями. Саме це вдалося І. Нечую-Левицькому в повісті «Кайдашева сім'я», яка вже друге сторіччя посідає почесне місце серед найпопулярніших творів української літератури.Проблеми гумору, іронії, сатири та їх реалізації в художньому творі знаходять відображення у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних лінгвістів і літературознавців. Більшості праць властивий полемічний характер, оскільки в них не завжди має місце чітке розмежування понять гумор, іронія, сатира, що призводить до двозначності і суперечливості у їх трактуванні, неадекватності тлумачення художнього твору, диференціації гумористичних і сатиричних елементів, звуження аналізу мовностилістичних засобів реалізації категорій комічного. Категорії гумору, іронії і сатири аналізуються переважно на прикладі творів визначних гумористів і сатириків, хоча гумористичні, сатиричні та іронічні компоненти властиві творам, які в загальній структурі тексту не є комічними.У дослідженні категорії гумору, іронії і сатири розглядаються у тексті, його дискурсній організації, аналізуються гумористично, сатирично і іронічно забарвлені елементи творів, у яких гумористична, сатирична й іронічна критика пов’язані безпосередньо з авторською прагматикою.Гумор і сатира розглядаються як дві сторони категорії комічного. Гумор як форма комічного — це б відображення комічних явищ дійсності художніми засобами. Це критика, що передбачає не знищення об’єкта висміювання, а його виправлення, вдосконалення, орієнтує на позитивні зміни. Гумористичний сміх відзначається м’якою, стриманою тональністю.Іншою щодо змісту і прагматики є сатира. Це форма комічного, яка полягає у негативному переосмисленні об’єктів критики, якими є явища і події, які уявляються неспіввідносними з ідеалом і потребують сатиричного викриття.Особливої уваги у проаналізованих творах набула іронія. Доцільно відмовитись від її тлумачення лише як тропу, головною ознакою якого є подвійний смисл. Таке розуміння і тлумачення призводить б до спрощеного, звуженого підходу до аналізу мовних засобів іронії, обмеження його лише засобами лексичного рівня.Як показав аналіз мовної фактури текстів, іронія — повноправна форма комічного поряд із гумором і сатирою. Це відображення прихованого значення, що відрізняється, або є протилежним до явного, мовними засобами (мовна іронія) або ситуаціями твору (екстрамовна іронія). Мовна іронія включає два типи: ситуативна іронія — явний тип іронії, що реалізується у мікро- і макроконтексті, і асоціативна іронія — прихований тип іронії, що реалізується переважно у мегаконтексті. Таке розуміння іронії дало змогу виявити діапазон аналізу мовних засобів її реалізації від лексичного рівня до синтаксичного і текстового, довести, що іронія — явище значно складніше, глибше і змістовніше.

1)Я-(имя).Мне ... лет.Я родилась в городе...  .Как только я появилась на свет, все окружили меня внимаем. Не отходили от меня, ни на шаг! Когда я подросла, я начала понимать, что люди окружающие меня теплом, заботой, любовью готовы все отдать чтобы со мной было все хорошо.Я поняла это тогда, когда я заболела.Мама сильно переживала и все время была со мной.В семье мы много чему учимся, например:уважать старших, не обижать младших,понимать,отвечать за свои поступки,принимать людей такими какие они есть, учимся вести себя на людях,учимся быть отзывчивыми и товарищу.Я тоже училась этому, да и сейчас учусь.Меня учили, что знать мало, так как нужно еще и уметь пользоваться этими знаниями.Например:если хулиганы бьют бездомную собаку или кошку,нельзя проходить мимо,ведь бедное животное ни в чем ни виновато, нужно подойти к взрослым и сообщить им об этом. Или если человеку нужна какая либо нельзя проходить мимо.Допустим этого человека бьют или убивают.В любой ситуации нужно оставаться прежде всего человеком!
   Дома, у каждого члена семьи есть свои обязанности.Мама готовит,убирает,стирает.Папа зарабатывает деньги.Дети ходят в школу и получаю знания, но еще каждый ребенок должен маме.Например я мою посуду,выношу мусор с уборкой.Когда я я учусь быть отзывчивой, учусь убираться, чтобы дома всегда было чисто.
Каждый из нас когда либо совершал  какие нибудь ошибки.Например:сказал что то не то или случайно рассказал кому нибудь тайну друга и тем самым поссорился с ним.Но человек должен исправлять их.В конфликтах где ты оказался не прав, нужно извиниться,попросить прощения.Никогда нельзя закрывать глаза на свои ошибки,нужно учиться исправлять их,и в следующий раз быть умнее,как говориться не наступать на одни и те же грабли.

2)В 7 лет перед каждым из нас открывался новый мир, второй дом.Там мы провели 11 лет своей жизни.Это школа.
Как только я пришла в школу,я нашла друзей,с ними я была не разлей вода.Друзья-это самое хорошее, что я нашла.Ведь если ты получил 2,за не сделанные уроки или просто что то забыл,не смог ответить,друзья и утешат.Они всегда рядом и на них можно положиться.
В классе как и дома у каждого есть свои обязанности.Например в школе, в каждом классе есть ответственный ученик, он носит классный журнал учителю-это староста.Есть человек который заменяет старосту-зам старосты.Это я.Я старосте искать журнал или успокаивать класс.У меня довольно не плохо получается успокаивать класс когда учителя еще нет.Я учусь быть неким "лидером".

Прости, что так много!)