Ромео та Джульєтта вірили і знали, що їхнє кохання вічне, і смерть не була для них завадою, а єдиним виходом до щастя та спокою, адже тільки так вони могли бути разом. І закохані не помилилися. Їхнє кохання живе і стало натхненням для кожного, прикладом того , що кожен повинен цінувати можливість бути поруч з коханою людиною та дарувати їй кохання без думок, що оточуючий світ може стати завадою на шляху до щастя.
Объяснение:
Ці герої кохали найвеличнішим коханням, подарувавши одне одному своє життя. Дивлячись на них, ми повинні розуміти, що кохання потрібно дарувати тим, кому воно належить по праву
Автор стоял на склоне пологого холма, а перед ним раскинулась золотым морем рожь. Вдали небо потемнело, надвигалась великая гроза. Воздух казалось застыл в ожидании, вокруг стояла мертвая тишина.
На душе автора было смутно, он торопил грозу, но туча не двигалась.
И вдруг в ее синеве мелькнул словно белый платочек. Это голубь стремительно летел к лесу несколько минут, и вот уже два голубя торопились обратно. И тут началась буря.
Автор едва добежал до дома. Ветер рвал облака, сильными струями хлынул ливень. Сверкали молнии и гремел гром.
А под коньком крыши нахохлившись сидели два голубя. Тот, который товарища, и тот, кого он привел. Они прижимались друг к другу и им было хорошо.
Хорошо стало и автору, хотя он был один.
