люди‼️Самостаятельная работа ❗️литература

1. Який художній засіб вживає М. Рильський у рядках поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Осінь-маляр із палітрою пишною… Ніжно сміється до вітру. В. Персоніфікація.  2. Чому Григір Тютюнник дав своєму оповіданню таку назву (як це пов'язано з головним героєм)?. В. Поводився не так, як усі його однолітки.  3. У якому творі хижак урятував людині життя? В. «Сіроманець» М. Вінграновського. 4. Чого навчала Надія Петрівна своїх учнів (твір «Сіроманець»)? А. Оберігати треба і воду, і землю, і звірів.

5. Куди Сашко, герой твору М. Вінграновського, повіз свого друга вовка?  Б. В одеський зоопарк, до ветеринарів. 6. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»?  Г. Друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили. 7. Що називають невеликим прозовим твором про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу?  Б. Оповідання. 8. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. 1. Сашко А. Рятує в снігу Сіроманця 2. Олесь Б. Замість горщечка намалював дятла 3. Федько Токайло В. Намагається вилікувати вовка 4. Петро Лях Г. тримає на спині в снігах Андрійка. Д. Пригостив Олеся пир.огом.

9. Який твір, відрізняється ідейно-тематичним змістом від інших? А. "Сіроманець".  10. Як називається герой, що «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…» (за твором М. Вінграновського)? А. Василь Чепіжний.

11. Як Вовк віддячив рятувальникам (за твором М. Вінграновського «Сіроманець»)?  В. Врятувавши в лісі хлопчика

12. Запишіть головних і другорядних героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Сашко, Сіроманець, мама Сашка, Чепіжний, Андрійко, пілоти, Петро Лях,

Новый герой эпохи обладает многими преиму­ществами, которых нет у поместных дворян: не­которой образованностью, энергией, предприим­чивостью, необыкновенной ловкостью. чичиков умеет найти подход к каждому человеку, быстро отгадывая особенности характера людей, безоши­бочно определяя их сильные и слабые стороны; расположить в свою пользу новых знакомых, личина воспитанности герою войти в доверие. в беседе с маниловым он похож на ма­нилова, с коробочкой чичиков «говорил… с боль­шею свободою, нежели с маниловым, и вовсе не церемонился». в разговоре «с властителями он искус­но умел польстить каждому. губернатору намек­нул как-то вскользь, что в его губернию въезжа­ешь как в рай, дороги везде бархатные… поли­цеймейстеру сказал что-то лестное насчет городских будочников…» постоянно меняя об­лик, чичиков тщательно скрывает от окружаю­щих свои мошеннические цели. символизируя наступление эры буржуа, эры людей ловких, цепких, энергичных, исповедую­щих мораль приобретательства, чичиков демон­стрирует упорство, энергию, практичность ума, силу воли. гоголь пишет: «надобно отдать спра­ведливость неодолимой силе его характера». в отношении практической сметливости и изворот­ливости герой — «приобретатель» сильно выделяет­ся между представителями патриархального по­местного уклада, у которых неподвижность, кос­ность и мертвенность прочно свили себе гнездо. вместе с тем есть в чичикове и черты, общие с помещиками, — это отсутствие гражданских ин­тересов, социально-политический консерватизм. чичиков не поклоняется ни смирению, ни доб­родетели, но они нужны ему, чтобы добиться сво­ей цели. он расчетлив, умеет терпеливо дожи­даться нужного момента. жажда наживы, стрем­ление занять командное положение в обществе не ему покоя. гражданские и патриотические чувства чужды чичикову, с полным равнодуши­ем он относится ко всему, что не касается его лич­ных, эгоистических интересов. дворянское общество приняло мошенника и плута чичикова за человека. го­голь пишет, что «виною всему слово «миллион­щик», не сам миллионщик, а именно одно слово; ибо в одном звуке этого слова, мимо всякого де­нежного мешка, заключается что-то такое, кото­рое действует и на людей подлецов, и на людей ни се ни то, и на людей хороших, словом, на всех действует». в чичикове проявляются буржуаз­ные черты с такой силой и правдивостью, что уже современники видели широкое общественное значение этого типа.