Ідейно-художній аналіз вірша Шарля Леконта де Ліля "Античні медалі"
На горі серед проваль,
Де ніхто не був понині,
У ліпарській самотині
Господарить бог-коваль.
Весь в диму, червоні лиця,
Молотом щосили б’є;
Він залізу міць дає,
Він тверду гартує крицю.
I без ліку, без числа
Зброя родиться безжальна,
Меч, і ратище метальне,
I гартована стріла.
А Кіпріда з його твору
Кпить, не зводить довгих вій:
Справжня міць належить їй,
Тільки їй нема опoру.
