Характеристика Енея в поемі “Енеїда” Котляревського Еней — «хлопець хоть куди козак», троянський царевич, утікач з Трої, головний герой твору «Енеїда» І. Котляревського. Це суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно. Портрет, зовнішність Енея:
Цей відчайдушний пройдисвіт і бездомний волоцюга Еней не молодий: його син від першого шлюбу Іул — юнак, «військо-ватажок начальний». Проте Еней перебуває в самому розквіті сил, бо в південних країнах одружуються дуже рано: дівчата — в 12–14 років, хлопці — в 14–15, нерідко і раніше Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь.
Риси характеру Енея 1. Позитивні: а) сміливість і відчайдушність; б) завзятість і розсудливість; в) відвага і хоробрість; г) близькість до народу; д) простота і щирість; е) уміння швидко орієнтуватися в обстановці; є) критичне ставлення до самодержавства, панства. 2. Негативні: а) легковажність і безжурність; б) нестійкість і непослідовність; в) пристрасть до хмільних напоїв; г) боягузливість і безпорадність. Образ Енея “Енеїда” Котляревського Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і Зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. Побратимів собі він вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше випити. Не раз автор говорив, що Еней був «п’яний до втрати людської подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і не подумав змінити б життя. З похмілля у Енея «опухли очі, як в сови, і весь обдувся, як барило» Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя:… моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь.
Сава Чалий” Карпенко-Карий аналіз Автор – І.Карпенко-Карий Рік видання – 1838 Літературний рід – драма “Сава Чалий” жанр– історична трагедія Тема – відтворення на тлі історичних подій зрадництва інтересам рідного народу. Ідея – засудження зради ідеалам рідного народу у боротьбі за своє визволення. Головні герої – Сава Чалий, Гнат Голий, Ян Шмигельський, Зося Курчинська, Потоцький. Всього у творі 27 персонажів: 17 із них представники народних мас, Проблематика твору “Сава Чалий” народ і історія; ватажок і народ; героїзм і зрада; кохання і громадянський обов’язок, моральні цінності людини. “Сава Чалий” композиція Твір складається з 5 дій і 7 картин, які поділяються на яви. Тривалість дії – 7 років. 1 – життя після придушення польською шляхтою народного повстання під керівництвом Верлана (1734); 2 – зрада Сави (1736); 3 – боротьба Чалого проти гайдамаків (1736 – 1741); 4– смертна кара (1741). Експозиція — розповіді селян і гайдамаків про безчинства польської шляхти, про зростання податей, про наругу і жорстокість. Зав’язка — підготовка до повстання проти поляків. Розвиток дії – перехід Сави Чалого на бік Потоцького, дружба зі Шмигельським, напади на гайдамаків-повстанців, одруження із Зосею. Кульмінація – наростання народного гніву, помсти кривдникам. Розв’язка – убивство Сави Гнатом Голим та його побратимами.
