автор с иронией рассказал о всех злоключениях своего героя в больнице, где тот оказался по причине брюшного тифа. Чего больной только не услышал, чего он только не увидел, чего он только не вытерпел. Не даром же он решил: если хворать, то дома. Я считаю, что пафос рассказа Михаила Зощенко "История болезни" направлена в область здравоохранения, против безразличного, грубого и халатного отношения медицинского персонала к больным, обратившимся к людям, принимавших клятву Гиппократа, за советом и К сожалению, факты неподобающего отношения медиков к больным имеют место. Но, может быть, прочитав рассказ Зощенко, представители здравоохранения наладят дело в медицине? Хотелось бы верить.
Проблематикою "Собачого серця" переймалися всі,кому на очі потрапляло цей твір. Його початковим назвою було "Собаче серце. Жахлива історія". Але потім автор вирішив, що друга частина тільки ускладнює заголовок.
Першими слухачами повісті стали друзі ізнайомі Булгакова, які зібралися на Никитинском суботнику. Повість справила велике враження. Всі її жваво обговорювали, відзначаючи її зухвалість. Проблематика повісті "Собаче серце" стала однією з найбільш обговорюваних тем на найближчі місяці серед столичного освіченого суспільства. В результаті чутки про неї дійшли і до правоохоронних органів. У будинку Булгакова провели обшук, рукопис конфіскували. Вона так і не вийшла у світ за його життя, будучи опублікованою тільки в роки перебудови.
Объяснение:
думаю это пойдет
