Статья посвящена принципиально новому осмыслению последнего художественного произведения И.А. Бунина — книги «Темные аллеи». Автор рассматривает книгу в динамике, доказывая, что жанровая форма новеллы существенно меняется от первой к третьей части и почти растворяется в финале (рассказ «Часовня»). Важнейшей причиной структурных изменений стал мощный и разнообразный интертекст, переосмысляющий практически всю русскую классическую традицию, включая более ранние произведения Бунина (даже «Жизнь Арсеньева»). Специфика этого интертекста, ранее не описанного, позволяет говорить о «Темных аллеях» как о начале поворота Бунина от модернизма к постмодернизму.
1) Полон Річарда “Левине Серце” і смута брата короля. 2) Мрії Седріка Сакса і вигнання сина.3) Порятунок Ісаака Айвенго. 4) Лицарський турнір і “Позбавлений Спадщини”. 5) Турнір другого дня. Битва супротивника. 6) Тривога принца Джона. 7) Бенкет у замку Ашбі. 8)Чорний лицар і пустельник. 9) Седрик та його задуми. 10) Несподівана зустріч у лісі. 11) Підготовчі заходи до звільнення. 12) Невільники у замку Торкільстона. 13) Де Брасі і леді Ровена. 14) Мужня і рішуча Ревека. 15) Спроба урятувати ув’язнених. 16) Співпереживання Айвенго і Ревеки разом. 17) Битва біля замку на смерть. 18) Ревека на трибуналі. Сміливий виклик Ревеки. 19) Бріан де Буальгібер та Ревека. 20) Засідка для Чорного лицаря. 21) Несподіване воскресіння Ательстана. 22) Страта Ревеки. 23) Поява «заступника». Двобій. 24) Весілля Айвенго.
