ответ:Художні засоби “Сонет 61” анафора: благословенні; епітети: сяйливі очі, солодкий біль; метафори: лук Амура, серця рани; звертання; окличні речення Оксюморони: «Але ж муки ці солодкі…»; «Живлюща смерте…»; «Втіхо навісна…»; «Палаю в стужу…»; «В спеку весь дрижу…» Протиставлення, оксюморони, риторичні запитання, риторичні окличні речення — дуже влучні, виразні художні засоби для відтворення почуттів, допомагають глибше розкрити суперечливість такого багатогранного почуття, як любов. Цей сонет своєрідна молитва душі й серця до коханої жінки. Петрарко сприймав любов, то як найвище благо, то як гріховне почуття. Ці суперечливі погляди на кохання позначилися на вірші. Кохання – це найвища цінність , а водночас і «солодкий біль», «серця рана». Але ліричний герой приймає все це й не відмовляється від кохання. Він по лицарські милується прекрасною Лаурою. Жодної зухвалої думки немає в нього. Це поклоніння коханій. Думки про кохану виливаються у гімн цьому високому почуттю. Він говорить про Лауру з піднесенням, схиляється перед нею.
Автор сочувствует и сопереживает гувернантке. Скромная воспитанная девушка не в силах возразить что - либо на доводы хозяина, который ищет повод, чтобы урезать ей жалование. Все действия хозяина, на мой взгляд, несправедливы по отношению к девушке. И если тем самым, он хочет научить её защищаться и отстаивать себя , то это грубый метод воспитания. Легко давать советы, как быть сильным ! Не вижу в данной истории за что можно осуждать и что можно высмеять в девушке. Нерешительность в её положении вполне понятна. Она гувернантка, он - хозяин, не будем забывать время, в которое был написан рассказ. Если бы девушка начала отстаивать себя вряд ли она потом нашла какую - либо работу. Уж положительных рекомендательных писем ей точно не видать.
