Объяснение:
В самом начале рассказа писатель не зря подробно описывает витрины гастронома, заполненные всевозможными деликатесами, красиво оформленные и такие недоступные, когда у тебя нет денег; ведь эти витрины мы видим глазами мальчишек, семья которых вынуждена вести полуголодный образ жизни из-за потери работы отцом и болезни младшей сестренки. Это описание ярко контрастирует с описанием домашней обстановки героев рассказа и их горького существования. Весь путь мальчиков, которым не удалось выполнить поручение родителей, полон признаков грядущего праздника, сквозь запотевшие окна виднеются нарядные елки, слышатся звуки веселой польки. Нарядные елки, прекрасные магазины, мчащиеся рысаки, визг полозьев, праздничное оживление толпы, веселый гул разговоров, смеющиеся лица прохожих, нарядных дам - всё это веселье, да и сам праздник, недоступны нашим героям в связи с бедственным и отчаянным положением их семьи
Події «Останнього дюйма» продовжені в оповіданні Олдріджа «акули клітина» (The Shark Cage), опублікованому в СРСР в 1959 році, також в перекладі Е. Голишевої і Б. Ізакова. Дія в цьому оповіданні відбувається через вісім місяців. Бен, який витратив усі гроші на лікування, вирішує повернутися в Акулячу бухту, щоб ще раз зняти акул і скатів і на зароблені гроші нарешті виїхати з сином з Єгипту. Для цього він замовляє залізну клітку, всередині якої він буде перебувати під водою. Удвох із сином вони знову летять в бухту, і Бен знімає акул. Однак від удару манти клітина падає на дно, і Бен ледве не гине. Насилу вибравшись з моря за до Деві, Бен помічає, що залишив на дні камеру з цінними кадрами, але вирішує вже не повертатися за нею.
Объяснение:
