C) Почему Вася был готов отпустить своих друзей? ​

Мне нравится этот человек с тяжелой судьбой, с широким и благородным сердцем, такой грозный и добрый одновременно.

Он работает лесником и один растит детей, потому что его жена сбежала с заезжим мещанином. У него суровый и неподступный вид, он предельно честен и, несмотря на свою бедность, абсолютно не подкуплен.

Сам испытывая жестокую нужду, он понимает, что мужики воруют лес не для того, чтобы наживиться, а из бедности, из-за того, что им нечем кормить детей, но вместе с тем Бирюк считает, что воровать нельзя. Он отпустил несчастного мужика, потому что не хотел портить ему жизнь, не хотел оставить детей без отца и мужа, не хотел, чтобы его считали "кровопийцей и душегубом окаянным", ведь у него у самого были не всегда сытые дети.

Таков он, главный герой рассказа "Бирюк", и таково моё отношение к нему.

Новела „Некультурна” – своєрідний твір, бо емансипованість головної героїні є природньою, до певної міри вродженою. До речі, така гуцулка справді існувала. Ольга Кобилянська часто розмовляла з нею під час своїх прогулянок. Гуцули... Цей вільнолюбний народ, чий гордий дух вихований на вершинах гір, спрямованих до безмежного піднебесся, а його краса як зовнішня, фізична, так і внутрішня, душевна, викохана в мальовничій барвистості глибоких пралісів, мислиться як органічна складова самої природи, зливаючись та розчиняючись у ній, становить з нею одне ціле... Гуцулка Параска... Кожен епізод з її життя, про який дізнаємося з її розповіді, наскрізь відчуттям, а відтак і сприйняттям того, що все у світі наперед визначено. Усе, що відбувається з Параскою, що довелося їй пережити за своє життя, сталося тому, що так мало статися, за її словами: „така вже була воля Божа...” Ця глибока філософія життя сповнює її гармонійним спокоєм, надає гуцулці відчуття щастя. Але аналіз образу не може бути поверховий, коли йдеться про цілісну особистість, про „дитя природи”, про „некультурну”, яка перевершила своєю самодостатністю сотні „культурних”.