Составьте предложение , используя перифраз из текста Абай Кунанбаев — великий гуманист, общественный деятель, просветитель, талантливый поэт и мыслитель. Он является основателем казахской национальной литературы. Этот славный сын Степи был представителем интеллектуальной аристократии казахского народа XIX века. Род Кунанбаевых принадлежит к восточной ветви знаменитого племени аргын — тобыкты. Их родовые земли — предгорья и горы Чингизтау, река Чаган. В час рождения Абая в 1845 году эта территория находилась под управлением российского царя и относилась к Западно-Сибирской губернии, а сейчас это Восточный Казахстан. Прямые предки Кунанбаева — батыры и бии рода тобыкты. Его отец — представитель духовной аристократии (кажы), управляющей на землях сибирских казахов во времена царской империи. Мать Абая Улжан происходила из древнего рода Болата-ходжи, по прозвищу Каракесек, — предводителя войска Орус-хана. Поэтому не удивительно, что в семье родился не просто талантливый ребенок, а личность, которая с молоком матери впитывала любовь к своему краю и народу. Самой судьбой Абаю было предначертано стать духовным лидером казахов. Отцу великого поэта в преддверии рождения сына явился Анет баба — советник Тауке-хана. Он предрек, что в мир придет великий сын казахского народа- Ибрагим. Таким именем и нарекли Кунанбаева.

1) нету нам нынче фарту                                                                                   2) к ученью надо готовится,а ты в лесу                                       3)кра-кра!

Про Ахіла автор говорить : прудконогий , богосвітлий, богоподібний, постійні епітети для Гектора: коней баских упокірник, божистий , шоломосяйний , осяйливий . Ахіллу було передбачене довге мирне життя або смерть на війні, але він іде на війну, бо вибрав коротке та уславлене життя. Гектор — троянський вождь, головний захисник міста, він переконаний у справедливості свого місця на війні. Обидва герої гинуть у боротьбі.

    І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла: мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності, почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність , стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох, слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса. Гомер часто підкреслює побожність Гектора .

    Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий, нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну, відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.

    Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку – захисті Трої. Позбавлений до богів, він віддає своє життя за рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість Ахілла – відмінність між героями Гомера.

    Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людини.

Объяснение: