Відповідь:
Кінь Шептало соромився упряжі, становища робочої худобини. Серед усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста, хоч інші коні вважали це найлегшим. Він вважав це принизливим: топтати цілий день свої власні сліди або голосно торохкотіти возом з бідонами по міській бруківці, звертаючи увагу на себе всіх перехожих, які бачать його сором. Вільний білий кінь запряжений у воза.
Пояснення:
цитата: Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе. А ще принизливіше котити заставленого корзинами та бідонами воза серединою ранкової міської вулиці — колеса торохкотять по бруківці, торохкотять бідони, хитаються корзини, кудкудакають кури, ґелґочуть гуси.
Навколо ж стільки святково вбраного народу, стільки коней із сусідніх сіл, і всі бачать сором його, білого коня. Коли вже бути відвертим до кінця, то він соромився упряжі, соромився становища робочої худобини, яку вільно запрягати, поганяти, стьобати батогом кожному Степанові...
