Имеется план по которому думаю вы и сами сможете написать: 1) Учиться говорить и писать нужно все время. 2) Язык – самая большая ценность народа, на котором он думает, говорит и пишет, который формулирует наши мысли. 3) «…нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу». (И. С. Тургенев.) 4) Язык – важнейший показатель умственного развития человека, показатель культуры народа. 5) «Встречают по одежде – провожают по уму». 6) Слова – «плевки». 7) Язык человека – это его мировоззрение и его поведение. 8) Говори так, чтобы словам было тесно, а мыслям просторно. 9) Выступая перед слушателем следите за временем. 10) Выступая перед слушателем следите за тем, чтобы ваше выступление было интересно. 11) Главная мысль в выступлении, которой подчинены все остальные. 12) Уметь хорошо писать надо всем! 13) Дайте оценку своим собственным словам, поступкам. 14)Вывод. Д. С. Лихачев советует, наказывает нам хранить чистоту языка, чтобы быть интересным собеседником, соблюдая чеховское правило: «Краткость – сестра таланта», стремясь к образности и выразительности языка; для этого надо учиться упорно и терпеливо.
Объяснение:
Имеется план по которому думаю вы и сами сможете написать: 1) Учиться говорить и писать нужно все время. 2) Язык – самая большая ценность народа, на котором он думает, говорит и пишет, который формулирует наши мысли. 3) «…нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу». (И. С. Тургенев.) 4) Язык – важнейший показатель умственного развития человека, показатель культуры народа. 5) «Встречают по одежде – провожают по уму». 6) Слова – «плевки». 7) Язык человека – это его мировоззрение и его поведение. 8) Говори так, чтобы словам было тесно, а мыслям просторно. 9) Выступая перед слушателем следите за временем. 10) Выступая перед слушателем следите за тем, чтобы ваше выступление было интересно. 11) Главная мысль в выступлении, которой подчинены все остальные. 12) Уметь хорошо писать надо всем! 13) Дайте оценку своим собственным словам, поступкам. 14)Вывод. Д. С. Лихачев советует, наказывает нам хранить чистоту языка, чтобы быть интересным собеседником, соблюдая чеховское правило: «Краткость – сестра таланта», стремясь к образности и выразительности языка; для этого надо учиться упорно и терпеливо.
Основні дійові особи:
Він — головний герой твору, Учитель;
Дівчина — дівчина, в яку закоханий Він;
Люде — юрба;
Швець — наречений Дівчини.
Перша картина
Ліс. Ніч. Люде. Убрання не має ознак нації й часу.
Група людей заблудилась у лісі. Вони не мають що їсти і розмірковують чи на почати їм харчуватись травою, щоб не вмерти з голоду. Вони втомлені і покалічені довгим і безплідним шуканням дороги.
Серед юрби є Він – молодий юнак, що закоханий в Дівчину. Дівчині шкода його, але вона на сприймає хлопця серйозно, бо Він дуже молодий, вразливий і не вміє постояти за себе, а днем раніше його навіть налякав борсук. Крім того, Дівчина має за нареченого Шевця, який пошив їй чудові міцні черевички, а Він не здібний ні до якої справи.
Самолюбство головного героя задівають слова Дівчини. Він говорить, що хоча він і слабкий, його душа летить в небо, немов орел, коли інші лежать на місці, немов камінь. Він заявляє, що піде шукати дорогу. Усі лише сміються, не вірячи його словам, але він таки йде. Хтось побіг за ним, щоб завернути назад, але безрезультатно: колюче гілля не пустило вперед.
Юрба обговорює чи справді Він пішов шукати чи лише заховався за сусіднім кущем і слухає їх розмову. Багато хто засуджує юнака, деякі кажуть, що розуміють його вчинок: адже те, як вони живуть зараз – нестерпно. Ті, хто раніше теж ходили шукати дорогу, критично ставляться до його вчинку: адже вони теж шукали, але нічого не знайшли. Однак обговоривши між собою свої спроби, вони приходять до висновку, що, можливо, Він щось таки знайде, бо вони по-суті відходили лише на кілька кроків.
Завіса.
Объяснение:
