АНАЛІЗ ТВОРУ АВТОР J. G. (Джей Джи) НА ЧИТАННЯ 3 хв “Таємниця козацької шаблі” – цікава повість, герої якої шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України. “Таємниця козацької шаблі” аналіз твору до підготувати літературний паспорт. “Таємниця козацької шаблі” аналіз (паспорт твору) Автор – Зірка Мензатюк Рік написання – 2006 Жанр. Пригодницька, детективна повість Тема “Таємниця козацької шаблі”: зображення подорожі сім’ї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; опис небезпечних, часом смішних пригод Наталочки Руснак; мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі; шалені перегони, небезпечна, сповнена містики і захвату мандрівка замками України у пошуках коз ацької шаблі. Ідея “Таємниця козацької шаблі”: утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; уславлення мужності, героїзму, винахідливості, рішучості Наталки та її друзів; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, лжепатріотизму. Головні герої “Таємниця козацької шаблі”: дружна родина Руснаків: тато, мама, їхня донечка Наталочка; легкова машина на ім’я Машка; дядько Богдан (історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік); національно свідомий, дуже патріотично налаштований привид; пластуни зі Львова Северин та Василь; родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син — молодий, чепурний чортик Антип; «Добірне товариство», яке складалось із чортів, відьом та відьмаків, пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком; миршавий, дебелий. “Таємниця козацької шаблі” сюжет і композиція – Зав’язка. У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Саме він попередив про те, що має статися злочин: коштовну українську реліквію, старовинну козацьку шаблю мають за великі гроші продати за кордон. Де шукати реліквію привид пояснив жестами. Сім’я Руснаків на машині Машці вирушають на пошуки реліквії. – Розвиток дій. У пошуках шаблі: від замку до замку з небезпечними пригодами – Кульмінація. Разом із пластунами Северином та Василем Наталці вдається розгадати таємницю козацької шаблі. Зустріч всіх героїв у Хотинській фортеці. Намагання Миршавого продати шаблю Дебелому. Наступ привидів. – Розв’язка. Миршавий віддає шаблю Наталчиній матері. Наталочка отримує відзнаку пластунських вмілостей. – Епілог – шабля в руках актора козака Андрія під час виконання вистави «Запорожець за Дунаєм» Географічний маршрут подорожі сім’ї Руснаків: Київ → Дубно (Дубенський замок) → Тараканівський форт → Берестечко (Козацькі Могили) → Підгірці (Підгорецький замок) → Олесько (Олеський замок) → Кам’янець-Подільський (Кам’янець-Подільська фортеця) → Хотин (Хотинська фортеця) “Таємниця козацької шаблі” реальне та фантастичне в повісті Реальне: врятовування української реліквії, історичні місця та історичні події герої (родина Руснаків), знайомі та друзі Наталки (пластуни зі Львова), Миршавий і Дебелий Фантастичне: привид, патріотично налаштований чорти, відьми та відьмаки (як їх називали “добірне товариство”) Родина Антипка (національно несвідомих чортів) чарівна машина пан Щуровський
В романе «Преступление и наказание» город, его архитектура и настроение неразрывно связаны с личностью Раскольникова. Мрачность, уныние, грязь тех районов Петербурга, где обитают герои романа, во многом предопределяют действия Раскольникова, подталкивая его к преступлению. В романе не показывается весь город, а только те районы, где живут самые бедные и неблагополучные слои населения. Мы не видим златоглавых соборов, фасадных домов, особняков богачей, а только темные подворотни, тесные комнатушки, зловонные распивочные.
В первой главе романа Достоевский говорит об особой вони, известной «каждому петербуржцу, не имеющему возможности нанять дачу». Автор подчеркивает тем самым контраст, в котором главный его герой находится по отношению к благополучию. Раскольников выходит из своего убого жилища прямо в эту вонь, духоту, толкотню, проходит мимо пьянчуг. «Чувство глубочайшего омерзения мелькнуло на миг в тонких чертах молодого человека», - пишет Достоевский. Ничто не радует нищего студента, даже праздная прогулка еще больше гнетет его.
В описании петербуржских зданий автор использует мрачные, унылые краски. Пейзаж лишен света, свежего воздуха, перспективы. Здания как будто нависают над персонажами, закрывая их в пространстве нищеты, преступности и пьянства.
Особенно подробно в романе описаны интерьеры. «Каморка», - так называет автор жилище Раскольникова и сравнивает комнату со шкафом. Комната Сони была «большая, но чрезвычайно низкая» и похожа была, в свою очередь, «как будто на сарай». Сарай и шкаф – это непригодные для жизни человека пространства. Этими словами автор подчеркивает уродство окружения, в котором пребывают герои романа.
Петербург в «Преступлении и наказании» играет губительную роль в судьбе своих жителей. Город и его люди неотделимы друг от друга, их судьбы крепко переплетены и неразрывны. Моральное разложение, показанное в романе, присутствует повсюду на улицах Петербурга, в том числе и в душах персонажей произведения.
Объяснение:
Вчера писала сочинение))
