Краса слова Про мистецькі плани художника Бермана автор докладно не розповідає, він
лише називає шедевром його майбутнє створіння, яке мусить відповідати заса
дам краси. Зображуючи портрет художника, автор згадує про видатного майстра
Мікеланджело та його відому
біблійний персонаж, предтеча Христа, утілення
людяності й самопожертви. Поєднуючи різні образи в характеристиці Бермана,
Але чомусь полотно в кімнаті майстра залишається чистим. Можливо, це своє-
автор стверджує ідею, що мистецтво разом з людяністю здатне творити дива.
рідне неприйняття тих цінностей, що процвітають у сучасному мистецтві. Про
це можна подумати й посперечатися. Але Берман урятував юну художницю
Відродження, символ мистецької досконалості
статую «Мойсей». Мойсей
ціною власного життя. Останній листок — це центральний образ, у якому по
налося багато значень: лист плюща, який в уяві дівчини перетворився спочатку
на символ смерті, а потім
— на волю до життя; останній малюнок майстра, у який
він укладав свою душу; а ще це символ милосердя та самопожертви.
• Придумайте сюжет для картини Бермана ребята нужно сегодня!​

Знайомлячись із головним героєм оповідання, Федьком, ми спочатку ставимося до нього дещо насторожено. Адже він був справжнім зірвиголовою. Ніколи не давав своїм одноліткам спокійно гратися, завжди дражнив їх, забирав іграшки, навіть доводив до сліз. J за це від своїх батьків отримував доброї прочуханки. Мене ж вражає мужність і чесність Федька. Навіть коли його били, він ніколи не кричав і не плакав, завжди казав правду, якою б вона не була. За не батько майже не гнівався на халамидника. Навіть давав йому 2—3 копійки.

Толя зовсім не такий, як Федько. Це ніжний та смирненький хлопчик, який намагається бути схожим на Федька. Але це йому не вдається, і він виглядає жалюгідним і смішним. Федько постійно спокутував Толю на якусь витівку. І смирненький, чепурненький хлопчик приходив додому весь у лахмітті, звинувачуючи в усьому Федька.

В оповіданні описується випадок, де розкриваються справжні характери героїв. Одного дня захеканий Федько, весь у грязюці, прибіг до хлопців і розповів їм про льодохід на річці і про свою небезпечну ідею перейти річку. Усі хлопці, наче зачаровані ним, наступного дня пішли на річку, де до них причепився Толя, якого навіть і не кликали. Саме Толя підштовхнув Федька перейти річкою на той берег, що Федькові без проблем удалося зробити.

Заздрячи халамидникові, Толя сам вирішив переправитися через річку і тим самим викликати захоплення у гачів. Але йому не пощастило. Уже на середині річки Толя зрозумів, що це не так легко, й почав панікувати. Якби не Федько, Толю б чекала неминуча смерть. Халамидник витяг хлопця на берег, хоча сам упав у крижану воду. Однак дорослі не оцінили героїзм Федька, а, навпаки, звинуватили його в тому, що сталося, і жорстоко покарали, незважаючи на важкий стан здоров'я.

Федько помер. А брехливий боягуз Толя, якому все сходило з рук, у день поховання Федька безсоромно побіг гратися з його чижиком, котрого він безсовісно забрав у матері Федька.Я з презирством ставлюся до таких бездушних дітей, як Толя, котрі, на жаль, досить часто зустрічаються в житті. Моє ставлення до Федька і Толі. 

Может это???

Знайомлячись із головним героєм оповідання, Федьком, ми спочатку ставимося до нього дещо насторожено. Адже він був справжнім зірвиголовою. Ніколи не давав своїм одноліткам спокійно гратися, завжди дражнив їх, забирав іграшки, навіть доводив до сліз. J за це від своїх батьків отримував доброї прочуханки. Мене ж вражає мужність і чесність Федька. Навіть коли його били, він ніколи не кричав і не плакав, завжди казав правду, якою б вона не була. За не батько майже не гнівався на халамидника. Навіть давав йому 2—3 копійки.

Толя зовсім не такий, як Федько. Це ніжний та смирненький хлопчик, який намагається бути схожим на Федька. Але це йому не вдається, і він виглядає жалюгідним і смішним. Федько постійно спокутував Толю на якусь витівку. І смирненький, чепурненький хлопчик приходив додому весь у лахмітті, звинувачуючи в усьому Федька.

В оповіданні описується випадок, де розкриваються справжні характери героїв. Одного дня захеканий Федько, весь у грязюці, прибіг до хлопців і розповів їм про льодохід на річці і про свою небезпечну ідею перейти річку. Усі хлопці, наче зачаровані ним, наступного дня пішли на річку, де до них причепився Толя, якого навіть і не кликали. Саме Толя підштовхнув Федька перейти річкою на той берег, що Федькові без проблем удалося зробити.

Заздрячи халамидникові, Толя сам вирішив переправитися через річку і тим самим викликати захоплення у гачів. Але йому не пощастило. Уже на середині річки Толя зрозумів, що це не так легко, й почав панікувати. Якби не Федько, Толю б чекала неминуча смерть. Халамидник витяг хлопця на берег, хоча сам упав у крижану воду. Однак дорослі не оцінили героїзм Федька, а, навпаки, звинуватили його в тому, що сталося, і жорстоко покарали, незважаючи на важкий стан здоров'я.

Федько помер. А брехливий боягуз Толя, якому все сходило з рук, у день поховання Федька безсоромно побіг гратися з його чижиком, котрого він безсовісно забрав у матері Федька.Я з презирством ставлюся до таких бездушних дітей, як Толя, котрі, на жаль, досить часто зустрічаються в житті. Моє ставлення до Федька і Толі. 

Может это???