princessss88
20.04.2021 05:27

Мотиви ліричних творів В. Симоненка ​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Ответ:
А6р7с8е9н
18.09.2020 18:42
     Веет утренней прохладой 
Воздух свежий и сырой 
Я босым иду по саду 
И любуюсь красотой 

Как приятно ранним утром 
Постоять в сырой траве 
Все покрыто перламутром 
Все в серебряной росе 

Рядом яблони и сливы 
Полусонные стоят 
Так прекрасны и унылы 
Чуть листвою шелестят 

И укутавшись туманом 
Сад еще тихонько спит 
Словно белым покрывалом 
От рассвета был укрыт 

Только воронам не спится 
Кружат в небе и кричат 
Черные большие птицы 
Разбудить мой сад хотят 

Как же все таки приятно 
По утру когда все спит 
Босиком пройти по саду 
Что сырой росой омыт. 
0,0(0 оценок)
Ответ:
MoNKinsN
14.12.2022 02:05
Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням. «Альпійська балада» образ Івана В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. В полку  він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах  (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна  допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, — з гіркотою думає Іван, — плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова. 
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота