У цьому творі засобом експресивного синтаксису виступають дієслівні форми, переважно у функції присудка. В основному це дієслівні присудки однакового часового оформлення:
У першій частині поезії дієслова — присудки — росли, зросли, перестали, розійшлись, зійшлись, побрались, прийшли, жили – вжиті поетом у формі минулого часу доконаного виду. І лише один присудок – подай — автор використав у формі дієслова наказового у другій частині.
Саме завдяки багатству дієслівних форм авторові вдається передати всі відтінки переживання ліричного героя цього твору: надії на створення щасливої родини, висловленої в піднесено урочистих рядках притчової форми.
Объяснение:
вроди так
Сила музыки она необыкновенна: она может сделать человека добрее или вызвать в нём ненависть агрессию. А может пробудить в душе целую бурю разных чувств.
Тургенев понимал и ценил русскую песню. Он был талантливым писателем.
“Русская, правдивая, горячая душа звучала и дышала в нём и так хватала вас за сердце, хватала прямо за русские его струны”.
Певцы при исполнении песни важно передают чувства слушателям.
Не случайно, например, то, что людям нравится разная музыка: каждый человек находит то, что ему ближе, понятнее, что созвучно его душе. Искусство не даёт жизни сделаться серой и скучной.
К.Г. Паустовский “Корзина с еловыми шишками” со слов “Дагни впервые слушала симфоническую музыку”...“Музыка – это зеркало гения”.
