Народні пісні - це вид музичної творчості, слова і музика яких не мають авторства і з'явилися в історичному процесі розвитку культури народу.
Групи, жанри народних пісень вельми різноманітні, перерахуємо основні:
- Пісні про Батьківщину: билини,балади,патріотичні пісні,Історичний фольклор.
Приклади:"Сонце і місяць","Полтава","взяття Казані".
- Обрядові пісні, присвячені весіллям,колядкам,зборам врожаю, масляній.
Приклади:"посіяли дівки льон","Лобода","Боряре,а ми до вас Прийшли".
-Колискові пісні:"Баю-баюшки-баю, не ложися на краю","Ніч прийшла, темряву привела".
- Солдатські пісні:"Ура Царю-батькові Росії","Вороні коні".
- Хороводні і танцювальні пісні:"у полі Берізка стояла","Калинка-малинка".
- Про природу пісні:"Вечірній дзвін".
- Частівки, ліричні пісні: "Ой, мороз, мороз".
Обрядовий фольклор-це особливий вид пісень.Складали обрядові пісні до певних днів, дат календаря-збір врожаю,Масляна,проводи весни,різдвяні ворожіння,колядки, свято Купали.З нагоди весіль,Днів Народження,на хрестини, ювілеї люди виконували обрядові пісні.
Дуже подобаються Російські танцювальні пісні,пісні про природу дуже душевні і співучі, слова прості і легко запам'ятовуються.Яскравий приклад-це всіма улюблена "Калинка-малинка","Катюша".Народні частівки мають завзятістю і гумором,часто висміюючи проступки,помилки людей.Народні пісні красиві,з прямим змістом,їх неможливо не любити,як і не знати "Ох,мороз, мороз".
В 1851 году Толстой с братом Николаем (к тому времени офицером-артиллеристом) отправился на Кавказ, чтобы поступить на военную службу. На Кавказе Л. Н. Толстой написал свою первую повесть “Детство”. Под названием “История моего детства” повесть была напечатана в журнале “Современник”.
Повесть писалась более года и четыре раза заново редактировалась автором.
Л. Н. Толстому было 24 года, когда в лучшем, передовом журнале тех лет - «Современнике» - появилась повесть «Детство» . В конце печатного текста читатели увидели лишь ничего не говорившие им тогда инициалы: Л. Н.
Отправляя свое первое создание редактору журнала, Н. А. Некрасову, Толстой приложил деньги - на случай возвращения рукописи. Отклик редактора, более чем положительный, обрадовал молодого автора «до глупости» . Первая книга Толстого - «Детство» - вместе с последующими двумя повестями, «Отрочеством» и «Юностью» , стала и первым его шедевром. Романы и повести, созданные в пору творческого расцвета, не заслонили собой эту вершину.
«Это талант новый и, кажется, надежный» , -писал о молодом Толстом Н. А. Некрасов Некрасов Н. А.
«Вот, наконец, преемник Гоголя, нисколько на него не похожий, как оно и следовало» , -вторил Некрасову И. С. Тургенев.
Когда появилось «Отрочество» , Тургенев написал, что первое место среди литераторов принадлежит Толстому по праву и ждет его, что скоро «одного только Толстого и будут знать в России» Тургенев И. С. Полн. собр. соч. и писем в 28 т. Письма, т. 2, М. , «Голос» , 1961, с. 241, 247, 232..
Внешне незамысловатое повествование о детстве, отрочестве и нравственному облику героя, Николеньки Иртеньева, открыло для всей русской литературы новые горизонты. Ведущий критик тех лет, Г. Чернышевский, рецензируя первые сборники Толстого («Детство и Отрочество» , «Военные рассказы») , определил суть художественных открытий молодого писателя двумя терминами: «диалектика души» и «чистота нравственного чувства» .
Это с интернета.
Объяснение:
