Стихотворение «Листья» : листья — символический образ яркой, но краткой жизни. Все стихотворение построено на олицетворении: листья предстают перед нами как живые существа, которые чувствуют и мыслят; от их имени ведется рассказ. Главные чувства, которые переданы в этой поэтической пьесе: порыв, стремление, радость от воспоминаний, желание не расставаться с этой радостью. Символический уровень: иглы сосен и елей — люди, которые не умеют ярко жить и чувствовать. Их ощущение жизни бедно, тускло, сравнимо с «тощей зеленью» иголок. Они не чувствуют опустошения (их зелень «ввек не желтеет») , но никогда не ощущают подлинной полноты жизни («ввек не свежа») . Листья — символический образ людей, проживающих свои дни насыщенно, полно и глубоко, не желающих чувствовать вполнакала. Листья не желают мириться с невозможностью жить так же богато и радостно, как прежде, и готовы лучше отказаться от такой жизни, нежели прозябать на докучных ветвях.
У «Різдвяній пісні у прозі» Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому творі Чарльз Дік-кенс показав, які потворні «Бідність» і «Темнота». Мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. Я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. Коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. Добре, що Скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити. У житті кожного з нас велику роль відіграє родина. Близькі нам люди сприймають нас різними: добрими і злими, впевненими і розчарованими. Головне, щоб у будьяку хвилину ми змогли найти у темряві те світло, де нас чекають. Французький письменник А. Монтерман говорив, що родина, домашнє вогнище — це те місце, куди ми завжди повертаємося. І дуже добре, якщо є куди повернутися. Надія і віра в щасливу долю людини ніколи не покидала Ч. Діккенса. Письменник вірив, що родинне щастя тримається на любові і взаєморозумінні. Саме про такі відносини, що тримаються на духовному спорідненні, ми і дізнаємося, побувавши у родині Кретчитів.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
