ответ: Сказка М. Е. Салтыкова-Щедрина " Премудрый пескарь" уникальна. Она - реальная сказка с фантастическим сюжетом. Он Жил - был пескарь. Своей жизнью. Он сделал себе нору и смотрел по сторонам, ожидая смерти. Выходил искать пищу только в темное время суток. Семьи у него не было. Прожил пескарь сто лет.. А кругом щуки хвалили пескаря за его ум. Но однажды он решил все-таки поплавать подольше.Но даже мысли сей испугался. Когда умирал - дрожал. А душу излить никому не мог. Бесполезный " мудрый" пескарь.
Сказка - о жизни. Пустой, серой, неинтересной. Заставляет задуматься: может быть, стоит изменить, чтобы казалась цветной, веселой, счастливой?
ответ: Мольєр (Жан Батіст Поклен) прийшов у літературу в період розквіту класицистичної трагедії. Хоча Корнель і Расін писали і комедії, проте в той час комічним виставам не надавали такого значення, як трагедії. Комедії сприймалися глядачами як несерйозне видовище, яке має лише розважати публіку. Мольєр вкладав у комедії зовсім інший смисл. Його комедії були не тільки цікавими, а й повчальними. Беручи образи й сюжети для своїх комедій із сучасного йому життя, драматург показував людям їх самих з усіма їхніми пристрастями, вадами та помилками. Мольєр поєднав правила класицизму з традиціями народного театру, що надало його комедіям особливої життєвості й динамізму. Його твори стали вираженням духу народу, духу вільнодумства, непокори й протесту проти всього ницого, фальшивого, порочного. Мольєр довів, що у класицизмі комедія має не меншу, а, можливо, навіть і більшу значущість, ніж трагедія. Водночас митець був сміливим новатором у галузі літератури й театральної діяльності: вийшовши за межі класицизму, він заснував нові принципи драматургії.
Талант Мольєра розвинувся за часів утвердження королівської влади у Франції. Людовік XIV, «король - сонце», очікував від класицистів уславлення абсолютизму. І дійсно, величезна кількість творів класицизму монаршу волю, однак, незважаючи на безліч хвалебних творів на честь короля, справжнім володарем епохи став Мольєр - великий король комедії. До нього прислухався не лише король, а й церковники, аристократи та буржуа. Мольєра не любили можновладці, але він став володарем думок і почуттів народу.
Объяснение:
