Фах" образ Джорджа Плейтена Джордж Плейтен був звичайним землянином, але вже з дитинства він виявляв інтерес до навчання, учився думати. З дитинства усі помічали в ньому неабиякі здібності та кмітливий розум. У період між Днем Читання та Днем Освіти (від восьми до вісімнадцяти років) він потайки читав літературу, щоб більше знати про свій майбутній фах, адже був переконаний, що принесе користь, отримавши звання дипломованого програміста. У вісімнадцять років на Джорджа Плейтена та його однолітків чекав так званий День Освіти. Джорджа відправили на постійне проживання до Інтернату. Опинившись у цьому місці, Джордж був розлючений, оскільки вважав, що потрапив сюди помилково. Пробувши рік в Інтернаті, Джордж наважився на втечу. На перший погляд, здавалося, що його тут ніхто не тримав: відсутні перешкоди, не було охоронців тощо. Сусід Джорджа по кімнаті - Омейні - не радив йому це робити, однак юнака неможна було зупинити. Він купив квиток на літак до Сан-Франциско на День Олімпіади. Серед списку учасників цієї Олімпіади молодий невдаха помітив ім’я свого приятеля Арманда Тревіліана. Той так і не став переможцем, утратив надію потрапити на Новію, планету класу А.
Объяснение:
Далёким предком белого стиха был так называемый безрифменный стих,к которому относится вся античная поэзия и европейская поэзия более позднего периода,когда традиция рифмованной поэзии ещё не сложилась. Пример безрифменного стиха:
О том. что ждёт нас, брось размышления,
Прими, как прибыль, день нам дарованный
Судьбой, и не чуждайся друг мой,
Ни хороводов, ни ласк любовных. (Гораций)
Белые стихи, в отличие от безрифменных, — это сознательное отступление отсформировавшихся правил и стихотворных традиций, игнорирование рифмы как своеобразный художественный приём. Отметим, что в безрифменном стихе размер также соблюдается.
