No hay pillo que no cea simpático autor y su biografia ​

Я очень горжусь своей мамой, ведь она работает продавцом одежды. Моя мама очень хорошо разбирается в одежде и хорошо ладит с посетителями. Она часто дарит мне на День Рождение одежу модную, стильную, качественную, ведь она в одежде разбирается. В своём сочинении я хочу рассказать о профессиях моих родителей.            Мою маму зовут ... .  Мама по специальности – продавец одежды.               Я часто бываю на работе у моей мамы. Наблюдая за тем, как она работает, я понимаю, что надо много учиться, чтобы знать и уметь разбираться во всех процессах торговли и общения с посетителями, а для этого нужно терпение и уважение.               Я горжусь своеё мамой и восхищаюсь её трудом и любовью к своему выбранному делу, к своей профессии.        Я очень горжусь своей мамой, ведь она работает продавцом одежды. Моя мама очень хорошо разбирается в одежде и хорошо ладит с посетителями. Она часто дарит мне на День Рождение одежу модную, стильную, качественную, ведь она в одежде разбирается. В своём сочинении я хочу рассказать о профессиях моих родителей.

1. Настрій поезії – вірш пронизаний почуттям любові і надією. настрій надихаючий, як би говорить «я не відступлю від своєї мети».

2. Тема (мотив), ідея.

Тема: про дівчину, яка шукає своє кохання та вірить, що воно вже близько.

Ідея: треба вірити та не здаватися.

3. Вид лірики – інтимна.

4. Жанр твору – ліричний вірш.

5. Художня лексика –

антоніми (пустелі/поля, незнаного впізнаю),

синоніми (милуєш і голубиш; вигадка й омана, витвір самоти)

6. Тропи –

1. Епітет – «сизих вечорів», «полях безмежних», «батьківського краю»

2. Метафора – «витвір самоти», «серцю снишся», «морю сняться»

3. Порівняння – «Тебе, незнаного, впізнаю, як син вигнанця впізнає прикмети батьківського краю.», «Нехай це — витвір самоти, нехай це — вигадка й омана!»

7. Художній синтаксис (стилістичні фігури) –

1. Інверсія – «В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе!», «Тебе, незнаного, впізнаю», «в повторах не згубить», «Моєму серцю снишся ти»

2. Анафора – «Нехай це»

3. Риторичні вигуки – «В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе!», «Нехай це — витвір самоти, нехай це — вигадка й омана!»

8. Художня фоніка:

1.Алітерація

о, скільки слів

і скільки снів

Не знаю, хто ти,

де живеш,

кого милуєш і голубиш.

А знаю – ти чекаєш теж,

тривожно вгадуєш і любиш.

Тебе, незнаного, впізнаю,

як син вигнанця впізнає

2. асонанс,

вечорів.. слів… снів

одне, своє, неповториме.

Не знаю, хто ти,

де живеш,

кого милуєш і голубиш.

А знаю – ти чекаєш теж,

тривожно вгадуєш і любиш.

9. Метрика (рими, римування, віршований розмір) –

віршований розмір – амфібрахій.

Римування: перехресне, друга строфа – наскрізне.

Строфіку не знаю