. ОТВЕТЬТЕ НА 12 ВОПРОСОВ. ПЛЗ​

Галина Черноголовина
"Сказка об одном зернышке."

К бабушке Ксене на лето приехали внуки.Ложась спать,Илюшка просит рассказать им сказку.Бабушка не умеет рассказывать,так как делал это её муж-Михей,который много сказок помнил и сам сочинял.Внуки делают бабушке сюрприз,включают магнитофон с записью сказок их папы,которые он им рассказывает на ночь.Бабушка пугается,услышав голос мужа,но понимает,что голос сына очень похож на голос отца-интонации,таинственные нотки.Она узнаёт сказку про трёх братьев,нашедших мешок с золотом,саблю и зёрнышко.Дав обещания купить,покорить и прокормить семь сёл,семь городов,слово смог сдержать  только младший брат.Он одним волшебным зёрнышком,вырастив богатый урожай,прокормил семь сёл,семь городов,а потом и старших братьев приютил в своём доме.
Слушая сказку,бабушка вспоминала былое-сказочника мужа и маленького сына,ждущего новую сказку.
Запись кончилась и внук вспомнил,что привёз обратно колос,случайно отправленный бабушкой в посылке внукам.Илюша решил,что волшебный колосок не случайно оказался в посылке,его сестра Тоня усомнилась,а бабушка была уверена,что колос не простой,ведь это чудо,спустя столько лет услышать живой голос деда Михея,погибшего на войне.

Михайлик — це маленький хлопчик з безпосереднім та щирим сприйняттям навколишнього світу. як і всі діти в цьому віці, він любить дурачитися і радуватися життю. і хоча він і живе бідно в важкий післявоєнний час, але це не заважає йому насолоджуватись взимку катанням з гірки на ночовках, а влітку жменька спілих черешень приносить йому справжнє щастя. і хоча він іще зовсім малий, але його вже турбуть зовсім не дрібні проблеми: як дістатися до театру, в кого б випросити цікаву книжку. більш за все михайлик хотів вчитися, тому він рано почав читати і книжки йому стали мудрими порадниками та вірними друзями. навіть те, що хлопчик немав взуття, одягу, зошитів та підручників, його не зупиняло йти до своєї мети – стати вчителем. він власноруч виготовляв чорнило і взимку босоніж бігав до школи, або, загорнувши в кирею, через усе село його носив батько.   з раннього дитинства в чесних і працьовитих односельчан, він вчиться  любові до рідного подільського краю, щирості, співчуття та людяності, і вже вміє відрізнити злих лицемірних людей від добрих справедливих. він поважає працю дорослих і з радістю є своїм батькам. рідні були для нього найкращими вчителями. від батька він навчився поважати багату на врожаї землю та трудівників в полі, від мами – любити природу рідного краю та з добротою відноситися до людей, від діда навчився бачити в простому прекрасне та незвичайне, а також дотепного гумору та бути майстром на всі руки. оточуючі люди також із задоволенням спілкуються з ним, зокрема, мар’яна намагається йому допо­могти, для дівчини люби він є найщиріший друг, а дядько себастіян часто проводить з ним вечори. михайлик лише починає формуватися як особистість, а дорослі вже бачать великий потенціал в цього хлопчика, адже михайлик не лише кмітливий і розумний, а ще й цілеспрямований, так як для того, щоб дістати нову книжку що лише він не вигадує. дід пророкував йому:   «бу­деш іти межи люди і вибивати іскри…» і пророцтво збулося. з сільського маленького нікому невідомого хлопчика виріс великий український письменник, який не забув свої корені, і добре пам’ятає всіх рідних і односельців, завдяки яким його мрія збулася.