Журден прагне одружитися з Доріменою тому, що:

Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.

Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.

Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".

Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.

Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).

Мазепа

Підпис до фото,

Іван Мазепа на купюрі в 10 гривень. Деякі експерти сумніваються, що це портрет саме Мазепи

Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.

У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.

Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.

У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.

Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.

Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".

Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.

І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.

Пам'ятник іва́нові фе́дорову у львові  —пам'ятник  першодрукареві  на території україни іванові федорову  у  львові, що знаходиться на  вулиці підвальній, 13. встановлений  26 листопада  1977  року на честь т.зв. «400-ліття книгодрукування на українських землях». площа навколо пам'ятника  — найбільший  букіністичнийринок львова. у 1964 році відзначали 400-річчя з часу видання першої книги, друкованої і.  федоровим у  москві. одним із запланованих ювілейних заходів було встановлення меморіальної плити івану федорову з метою побудови наступного десятиріччя пам'ятника друкареві. меморіальна плита була закладена у сквері між вулицями підвальною та  івана федорова. 1977 року львівські скульптори дістали замовлення на пам'ятник з москви з умовою спорудити його за 2 місяці. за такий короткий термін це було нереально, тому існує думка, що скульптори взяли макет типового радянського солдата, додали голову федорова і дали в руки книжку. доказом називають фартух, у якому легко впізнати шинель, і кирзові чоботи на ногах у друкаря. «далебі пам'ятник був покликаний не стільки задовільнити естетичні уподобання, скільки через правильно висмикнуті з бурхливого потоку історії львова факти легалізувати в очах галицької громадськости комуністичний режим з осередком у досі ментально чужій львів'янам москві»,  — вважає публіцист та дослідник архітектури павло шубарт