Объяснение:
Образ Печоріна, найчастіше зовсім не героїчний в істинному розумінні цього слова, здатний викликати різнопланові почуття – ненависть і презирство, і звичайне людське співчуття. Гідні поваги його прагнення до правди, залізна воля, спрага діяльності. Однак непримиренні протиріччя з суспільством, яке ще не здатне розуміти і приймати людей такого складу, зробили з нього “морального каліку”, який чудово усвідомлює свою непотрібність у цьому житті і, в той же час, відчуває внутрішній бунт проти несправедливого до себе ставлення. І цей внутрішній конфлікт на протязі всього твору терзає і мучить героя, який іноді знаходить своєї особистої трагедії абсолютно несподівані виходи.
Сильний і пристрасний, проникливий і витривалий, Печорін, тим не менш, носить риси загальної “хвороби” того покоління, не залишаючи читачеві шансу до кінця розгадати його натуру і, розгадавши, полюбити її.
