Объяснение:
Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас просто не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.
Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.
З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!
ответ: Бал – чудесный, зала – прекрасная, буфет – великолепный, музыканты – знаменитые, мотив мазурки звучит беспрерывно.
Варенька – в белом платье, в белых перчатках, в белых башмачках. У нее “сияющее, разрумянившееся лицо с ямочками и ласковые, милые глаза”.
Отец Вареньки – красивый, статный свежий с белыми усами, белыми бакенбардами с блестящими глазами, радостной улыбкой, широкой грудью, сильными плечами и длинными стройными ногами.
Иван Васильевич – доволен, счастлив, блажен, добр, смотрит с восторженным умилением.
- Чем объяснить, что в сцене бала все окружающее герой воспринимает “с восторженным умилением”? (Влюбленность, возвышенные чувства, близость любимой, молодость, красота) .
Во второй части рассказа краски темнеют: что-то большое, черное.
На доске записаны ключевые слова: в весеннем мокром тумане, ломовые с дровами на санях, лошади под глянцевыми дугами с мокрыми головами, кузнец в засаленном полушубке, Солдаты в черных мундирах, неприятная визгливая мелодия, страшная картина наказания.
Полковник все тот же – с румяным лицом и белыми усами и бакенбардами.
Объяснение:
Вот
