У безсмертному романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» одну з найважливіших сюжетних ліній становлять взаємини двох головних героїв — Євгена та Тетяни. Це абсолютно різні люди, які знайшли один в одному щось рідне. Вони покохали одне одного, але для кожного ця закоханість безнадійна. Що ж завадило їхньому щастю та чому їхня історія раптом перетворилася на глибоку драму? Перш за все хотілося б зауважити, що герої цього роману на диво живі, багатогранні люди, що дозволяє читачеві відчувати їх, вірити їм, замислюватися про мотиви їхніх вчинківЄвгена автор малює як людину по-своєму цікаву, в міру освічену, але вже втомлену від життя й розваг, пересичену ними. Тетяна Ларіна ж — проста провінційна дівчина, яка не має освіти, але не уявляє свого життя без книг. Вона задумлива, мрійлива й завжди трохи сумна, дивиться на світ крізь образи романів. Здавалося б, що може зв’язати цих двох героїв? Розвиток конфлікту, про який ми говоримо, починається, коли Онєгін знайомиться з сестрами Ларіними. Тетяна закохується в Євгена — вона бачить у ньому ідеал, складений з сентиментальних романів. Дівчина відчуває споріднену душу — таку ж не схожу на інших людей, як і вона сама. Тетяна любить його палко та віддано. Вона відсилає йому наївний і простий лист, але Євген не приймає її почуттів. Він не готовий до подібних відносин, тож читає їй мораль та йде. Так автор розводить їх, щоб через кілька років знову зіштовхнути обличчям до обличчя.
Роздуми над сторінками роману "Євгеній Онєгін"
"Євгеній Онєгін" - роман у віршах великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна - є перлиною словесності, без знання якої неможливо уявити себе сучасній людині. Іншими словами, це - класика.
Часи змінилися, і люди змінилися теж. І не дивно, що тепер, читаючи цей роман, сучасні люди скоріш за все сприймають його не так, як сучасники Пушкіна. Насамперед це стосується головного героя роману - Євгенія Онєгіна.
Розповідь в романі ведется від автора, який називає себе добрим приятелем Євгенія. У самому романі він указує на свою схожість з героєм: "Обидва пристрасті ми знали. Обох життя гнітило нас; В серцях огонь юнацький згас; Обох підступно чатували Злоба Фортуни і людська У самім розцвіті віка." Деякі дослідники пишуть, що і Онєгіна Пушкін частково писав з себе. Я вважаю, що з цим можно погодитися, але ж частково. Якщо пошукати, у них можна знайти схожі риси.
Як відомо, Олександр Сергійович Пушкін працював над "Онєгіним" в 1823-1830 роках, тобто герой роману був приблизно його однолітком. Онєгіну - 26 років ("Доживши марно, без трудів До двадцяти шести років. Літа пройшовши невеселі Без служби, без жони, без діл. Не знав, де діти решту сил.").
Схоже у них і походження - обидва дворяни б життя. Світські розваги та любовні інтриги були частиною життя обох, принаймні, у Петербурзі. Але тут є відмінність, що є дуже важливою, як на мене.
Пушкін був талановитим поетом. Він був творцем! Онєгін творцем не був. Пушкін писав, що герой спробував зайнятися письменництвом, але наполеглива праця здавалася йому нудною і нічого з-під його пера не вийшло.
Пушкін був унікальним, а Онєгін - типовим представником свого класу, тобто одним з багатьох. У цьому, на мій погляд, полягає найбільша різниця між ними.
