Стихи Расула Гамзатова которые можно выучить быстро​

Повість-казка Ю. Винничука — твір, на мою думку, непростий. Він змушує читача замислилися над багатьма питаннями буття. Зокрема в повісті порушені одвічні морально-етичні проблеми: добро і зло, життя та смерть, любов і ненависть, дружба і зрада, прекрасне і потворне. Одна з основних проблем — це доцільність самопожертви й проблема вибору.

На перший погляд, усе зрозуміло. Дракон Грицько є втіленням добра, він здатний на самопожертву заради дружби та кохання, нехтуючи інстинктом самозбереження. Адже самопожертва — це риса, протилежна егоїзмові, коли людина жертвує собою, своїми особистісними інтересами задля єдиної мети, заради благополуччя інших. Тому Грицько під час поєдинку навмисно піддається й гине від списа джури лицаря Лавріна... А незадовго до цього помирає від старості мудрий пустельник, який навчив дракона грамоти. Отже, здається, підступний князь досяг своєї мети, зло перемогло добро. Але якщо замислитися, то не все так однозначно у творі Ю. Винничука. Адже автор не дарма показує нам страждання підлого володаря, який усвідомив свою помилку й гірко про неї. Ми бачимо, як кається князь біля могил дракона та пустельника, називаючи їх найкращими друзями. Лицар Лаврін під час поєдинку дивним чином зумів розпізнати добру натуру дракона та відмовився знищувати його. Таким чином, у князівстві залишилися розумні, чесні, добрі люди! Настуня одружується не з чоловіком, якого дібрав їй батько, а з джурою, у якого сама закохалася. Врешті-решт, залишилися романтичні вірші дракона Григорія, які здатні пробуджувати в мешканцях Люботина найкращі почуття.

Отже, можу зробити такий висновок: незважаючи на те, що позитивні персонажі казки-повісті «Місце для дракона» гинуть, перемагає все ж таки добро, а не зло. Автор доводить нам, що життя жодної світлої особистості не проходить даремно, вона залишає після себе добрий слід на землі, у душах інших людей. І далі вже від них залежатиме, яким шляхом вони прямуватимуть — світла чи темряви!

Лётчик - центральный образ в произведении с точки зрения сосредоточения на нем идейных взглядов рассказа. Лётчик - обобщенный образ человека, который живет в мире взрослых, но остается одиноким. Автор пытается донести свои взгляды о возможности существования такого типа людей. Он имеет схожести и с самим писателем , и с Маленьким принцем. Лётчик взрослый, но он моментально находит общий язык с маленьким героем. В забытой пустыне он проявляет обыденные эмоции, присущие любому взрослому - злится от проблем с ремонтом двигателя, боится погибнуть от жажды. Но даже в самых тяжелых ситуациях он остается ребенком в душе.
Сент-Экзюпери не отрицает духовных поисков пилота, однако акцентирует внимание читателя на существенной разнице между взрослым и человеком, засекреченным в сущность такого разделения. Встреча лётчика с маленьким принцем является знаковой для обоих: лётчик заменяет принцу проводника по Земле, а маленький принц для лётчика служит мостиком в страну детства..
С маленького принца летчик начинает верить в свои силы, перестает чувствовать себя одиноким.