Литература 5 класс страница 218 статья борьба и зла как можно быстрее ответ заб ​

Объяснение:Японія — одна з високорозвинених країн світу. Вона розташована на островах (майже 7000), що огинають східну частину Азії, на яких проживає 130 млн осіб. При надзвичайному рівні розвитку технічного прогресу мешканці цієї країни люблять і шанують давні традиції. Здатності японців зберігати національну культуру в процесі швидкого поступу цивілізації можна тільки повчитися. Хоча поїзди в Японії рухаються зі швидкістю 300 км на годину, авіалайнери долають відстань до будь-якої країни за кілька годин, а до Інтернету можна підключитися на вулиці, звичаї японців століттями залишаються незмінними. Можливо, саме в цьому полягає секрет японського національного дива — зберігати традиції свого народу в сучасному світі.

Найкоштовнішим скарбом Японії, пов’язаним із давніми традиціями, є фольклор, у якому відображено поетичне бачення світу, здавна притаманне японцям. Предметом особливого поклоніння й поштовхом до творчості для них зажди була природа — утілення простоти та досконалості, постійного оновлення й вічності буття.

 

Любов до природи — головна риса японців і важлива складова їхньої національної традиції. Найважливішими святами в Японії вважаються ті, що пов’язані з природними циклами: споглядання вишневого цвіту, милування хризантемами, свято червоного кленового листя. На стінах японці вішають какемоно — довгі смуги паперу, на яких намальовані явища природи. Улюбленою темою для створення картин, а також для розпису традиційного японського вбрання (кімоно) є природний світ — квіти сакури1 (сливи, півонії, персика, хризантем та ін.), кленове листя, журавлі, гора Фудзіяма як символ Японії тощо. Усім відома пристрасть японців до створення композицій із квітів — ікебана. Навіть страви вони прикрашають квітами, що підкреслює зв’язок людини й природи. Однак японці люблять не тільки гарні квіти, а також ящірок, комах, жаб, які для європейців є моторошними. У японській культурі все живе — єдиний світ.

1 Сакура — назва вишні в Японії.

Хокусай. Квіти півонії та канарка. 1834 р.

Природа, яка так багато означає для Японії (оскільки це остр

Вакула-кузнец — главный герой повести, простой добродушный парень, очень силён физически. Вакула при всей своей «кузнечной» силе невероятно простодушен. А главное, он самый набожный из всех жителей села. Вакула влюблен в капризную дочь богатого козака Корния Чуба, черноокую семнадцатилетнюю Оксану. Та в насмешку требует добыть для нее черевички (туфельки) , какие весят сама царица, — иначе не выйдет замуж за Вакулу. И побеждает он благодаря твердости своего характера, своей энергии и находчивости, упорству и уверенности в своих силах. Кузнец бежит из села с намерением никогда в него не возвращаться — и случайно прихватывает мешок, в который его мать, сорокалетняя ведьма Солоха, спрятала ухажера-черта, когда нагрянули к ней другие кавалеры. Вакула исхитряется оседлать черта и, угрожая тому крестом, отправляется в Петербург. Смешавшись с толпой запорожцев, проникает во дворец; выпрашивает у Екатерины Великой царские черевички. Тем временем напуганная Оксана успевает без памяти влюбиться в кузнеца, понапрасну ею обиженного и, может статься, потерянного навсегда. Черевички доставлены, но свадьба состоялась бы и без них. Вакула борется за свое счастье и побеждает, успешно преодолевая любые препятствия, воздвигнутые бытующими в народе пред рассудками, тщеславием, злобой.

Солоха - мать Вакулы, вдова, кокетливая сорокалетняя женщина, ведьма "знающаяся" с Чёртом. Ещё в "Сороченской ярморке" герои Гоголя утверждали что почти каждая торговка на рынке - ведьма.