яирхаФ
22.06.2020 22:35

Суммативное оценивание за тему «Мораль, этика, ценности» Задание
Прочитайте эпизод Рассказа В.Тендряков «Хлеб для собаки»: определить роль эпизода, определить отношение автора, аргументировать своё мнение:


Суммативное оценивание за тему «Мораль, этика, ценности» ЗаданиеПрочитайте эпизод Рассказа В.Тендряк

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
maximunicorn1
26.11.2020 11:58

Михаил Афанасьевич Булгаков в своих произведениях, таких как неокон-ченный сатирический «Театральный роман» и роман «Жизнь господина де Мольера», обращался к теме взаимоотношений художника и общества. Но свое наиболее глубокое воплощение этот во приобретает в главном произ-ведении писателя – «Мастер и Маргарита».

    В романе царит счастливая свобода творческой фантазии и одновременно строгость архитектурного замысла. Перед читателем раскрывается невероят-ный, фантастический мир: балом правит Сатана, прокуратор Понтий Пилат от-правляет на казнь Иешуа, а вдохновленный Мастер пишет свой бессмертный роман.

    Главный герой Булгакова – человек без имени. Он отрекается от него дваж-ды: сначала, приняв прозвище Мастера, которым его нарекла Маргарита, и по-том, оказавшись в клинике профессора Стравинского, где пребывает как «но-мер сто восемнадцатый из первого корпуса».

    Впервые Мастер появляется в романе в конце одиннадцатой главы и уже более подробно описывается в тринадцатой. Булгаков характеризует его как человека «с острым носом, встревоженными глазами... примерно лет тридцати восьми». В образ героя автор вложил свое понимание писателя и его жизнен-ного предназначения. Для Мастера, как и для Булгакова, писательство – это не получить государственную дачу, а смысл всей жизни.

    Мастер не считает себя писателем. Он ставит себя выше МАССОЛИТов-ских поэтов, писавших то, во что они даже не верили. Но в то же время он го-тов принять слова Бездомного о его стихах на веру. Узнав, что и сам поэт счи-тает их чудовищными, Мастер его никогда больше не писать стихов.

    Мастеру очень часто улыбается Фортуна: в самом начале рассказа героя мы узнаем, что он выиграл сто тысяч рублей, большую часть которых потратил на создание библиотеки. С этого момента для него наступает «золотой век». Мас-тер пишет свой роман о Понтии Пилате и встречает Маргариту. Свое отноше-ние к ней Мастер описывает так:

    «Любовь выскочила перед нами, как из-под земли выскакивает убийца в переулке, и поразила нас сразу обоих».

    Но Мастер слаб. Он не защитить себя и Маргариту от нападок критика Латунского и сжигает роман, отрекаясь от своих мыслей. Он не спо-собен сопротивляться безбожной политической системе, в которой «атеизм никого не удивляет».

   Мастер был сломлен. Он предал свою идею, а, значит, предал себя. Вот по-чему Иешуа не призвал его к себе – «он не заслужил света, он заслужил по-кой».

    В заключение хочется добавить слова русского критика Евгения Сидорова: «но разве пессимизм веет от финальных страниц книги, как утверждают неко-торые критики? Не забудем: на земле у Мастера остался ученик, прозревший Иван Понырев, бывший Бездомный; на земле у Мастера остался роман, кото-рому суждена долгая жизнь».

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
айрат36
13.01.2023 11:26
Данте народився в 1265 р. у сім'ї флорентійського дворянина аліг'єро ді беллінчоне л'аліг'еро. сина назвали дуранте, — данте. батько данте володів будинками, земельними маєтками, мав середній на той час прибуток. мати померла рано, і данте не пам'ятав її. коли данте виповнилося 9 років, він зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіда портінарі на ім'я беатріче. ця перша зустріч зворушила душу хлопчика і створила в його уяві нетлінний образ кохання, що згодом увійшов у його творчість. про дівчину в яскраво-червоному вбранні як про втілення вічно жіночого данте розповів у своїй першій книзі «нове життя» (1295). поет пише про те, як розквітло й оновилося його життя, осяяне коханням до беатріче. наприкінці xiii ст. флоренція опинилась у центрі жорстокої політичної бо­ротьби. особливої гостроти набули суперечки між гібелінами (дворянська партія, що виступала за об'єднання країни під владою німецького імператора) і гвельфами (торгово-промислова партія, яка об'єднала прибічників папи римського). вреш­ті-решт гвельфи перемогли. данте, прибічник гвельфів, бере активну участь у су­спільному житті флоренції: він обіймає почесну посаду пріора, виконує диплома­тичні доручення, веде переговори в римі з папою боніфацієм viii. але в таборі гвельфів немає згоди. гвельфи розділилися на «чорних» (оптиматів) і «білих» (пополанів). данте був завзятим «білим» і разом з іншими цехами боровся проти панування «чорних». поет відстоював інтереси різних прошарків народу, плекав надії на об'єднання італії, удосконалення суспільного життя, де здібності людини зможуть виявитися вповні. внутрішньоміська боротьба була тривалою і жорсто­кою, але 1302 р. «чорні» взяли гору. данте у той час був у римі, і його заочно засудили до вигнання з флоренції. у вироку говорилося, що його спалять живим, якщо він наважиться повернутися в місто. так почалася пора поневірянь данте. він говорив, що зрозумів, «який гіркий хліб чужий, як тяжко підніматися чужи­ми ». розпові, що данте побував майже в усіх містах італії, шука­ючи притулку. самотність на чужині (його дружина джемма донаті залишилась у флоренції), розчарування в папській партії гвельфів, страх за майбутнє рідного міста — усе це поета до сподівань на владу імператора. у 1310 р. німець; кий імператор генріх vii вступив із військом в італію, і запальний поет оголосив себе його прихильником. трактат «про монархію» втілює віру автора в ідеально­го монарха, який служить народозі і не залежить від церкви й панства. але генріх vii незабаром помер, і надія данте на повернення на батьківщину померла разом із ним. останні шість років данте провів у равенні, де й закінчив свій життєвий шлях 14 вересня 1321 року. крім «нового життя», перу данте належать й інші твори. наприклад, у фі­лософському творі «бенкет» (1304) письменник утверджує природну схильність людей до пізнання, що є «найвищим досягненням життя». у трактаті «про на­родну красномовність» (1304) данте уславлює красу й велич народної італійської мови, але він не заперечував значення латини, яка, на його думку, може залиши­тися мовою науки й літератури. данте цілком справедливо вважається основоположником італійської літера­турної мови, яка, за його словами, може стати кроком до об'єднання італії. найбільш відомий твір данте — поема «божественна комедія», яку поет роз­почав приблизно у 1307—1313 рр. і завершив у 1321 р., незадовго до смерті.незабудь добавить в друзья, и поблагодорить)
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота