Аналіз епізоду (місце в повісті, значення висловлених ідей, підтекст)

Отже, кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку «Дем'янова юшка», розумієш: історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем'яна та Фоку й не про юшці і надмірної гостинності. Дем'ян уособлює такі риси, як нав'язливість, прискіпливість, настирливість, невміння з повагою ставитися до бажань іншої людини. І ще байка вчить: гарні наміри не завжди мають добрі наслідки. Невміння працювати спільно, турбуючись про спільну справу, а не про власні смаки, уособлюють персонажі байки «Лебідь, Щука і Рак». Останній рядок цієї байки - «І тільки віз і нині там» - став крилатим висловом. Іноді за до цих слів характеризують стан справ людини, яка не здатна завершити розпочате. Байка допомагає зрозуміти: перш ніж взятися за якусь справу, треба добре зважити і свої можливості, і можливості своїх співучасників. Інакше вийде з тієї справи «тільки мука».

Князь Андрей, думавший, что ему было все равно, возьмут или не возьмут Москву так, как взяли Смоленск, внезапно остановился в своей речи от неожиданной судороги, схватившей его за горло.. . Глаза его лихорадочно блестели, и губа дрожала, когда он опять стал говорить» . Это никак не свидетельствует о его равнодушии к отечеству. А еще раньше, когда он говорил о том, что Барклай должен был принять сражение под Смоленском, князь Андрей закричал «как бы вырвавшимся тонким голосом» : «...Он не мог понять, что мы в первый раз дрались там за русскую землю... » Пьер обнаруживает в Андрее «скрытую теплоту патриотизма» , именно скрытую, потому что иной, эгоистический поток мыслей и чувствований скрывает эту теплоту, а она прорывается в интонациях голоса князя Андрея, в блеске его глаз, в судороге, «схватившей его за горло».