Що нового ви дізналися на уроці про «Вірші в прозі»? - У чому полягають особливості «віршів у прозі» як жанру літератури?
- Які думки і почуття виникли у вас під час читання «Віршів у прозі»

Коли я був маленьким, то завжди мріяв скоріше вирости. Мені здавалося, у дорослих життя набагато цікавіше – вони можуть піти, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг та не спати після обіду… А батьки тільки посміхалися та казали не поспішати, і що вони віддали би багато, аби знову стати дітьми.

Зараз ми вже підлітки, тому можемо спробувати зрозуміти, що то за пора життя – дитинство. Це світлий безтурботний час, коли щохвилини відкриваєш для себе щось нове, а поруч з тобою люблячі люди, завжди готові до Мати вчить читати по книжках з великими картинками, тато намагається пояснити, що й як працює. Дідусь із бабусею завжди раді нашим візитам. Вони ще молоді й енергійні. Бабуся готує смакоту як на хату гостей та сподівається, що все це з'їм я один. Дідусь проводить екскурсії по саду, який здавався мені величезним.

Перший домашній улюбленець – кіт Мурзик. Перші друзі – сусідські діти, хлопці й дівчата різного віку. Перші сварки та розуміння, що люди бувають різні, дехто легко може образити.

Дитинство накладає відбиток на все життя людини, бо саме в цей період формуються основні риси характеру та світобачення, здібності та таланти. Я знаю декілька підлітків з  нещасливих сімей, так їм і досі важко спілкуватися з іншими та досягати успіхів у навчанні.

Я вдячний своїм батькам за те,  що моє дитинство було щасливим. Я не був розпещеною дитиною, проте мав усе необхідне, а головне – їхню турботу та увагу. Я б хотів, щоб теплі почуття, які викликають дитячі спогади, допомагали нам долати труднощі дорослого життя.

Начался крестьянский бунт. Бунтовщики захватили гарнизон, убили капитана и хотели повесить Гринёва, но его узнал главарь бунтовщиков — как-то зимой он остался без тёплой одежды, и Гринёв подарил ему заячий тулуп.

Гринёву пришлось оставить любимую и уехать. Вскоре он получил от неё письмо. Сослуживец, перешедший на сторону бунтовщиков, принуждал её к браку, и она просила о .

Гринёв отправился в гарнизон, но попал к бунтовщикам. Главарю понравилась его смелость, и он капитанскую дочку. Гринёв отвёз девушку к родителям, а сам отправился воевать с бунтовщиками.

Когда бунт был подавлен, арестованный сослуживец-предатель обвинил Гринёва в пособничестве бунтовщикам, и того приговорили к ссылке в Сибирь.

Капитанская дочка отправилась в Петербург, встретилась с императрицей и просила помиловать Гринёва. Гринёва помиловали, и влюблённые поженились.