С тех пор уже лет, может быть, двести эти ель и сосна вместе растут. Их корни с малолетства сплелись, их стволы тянулись вверх рядом к свету, стараясь обогнать друг друга... Деревья разных пород боролись между собой корнями за питание, сучьями - за воздух и свет. Поднимаясь все выше, толстея стволами, они впивались сухими сучьями в живые стволы и местами насквозь прокололи друг друга. Злой ветер, устроив деревьям такую несчастную жизнь, прилетал сюда иногда покачать их. И тогда деревья так стонали и выли на все Блудово болото, как живые существа, что лисичка, свернувшаяся на моховой кочке в клубочек, поднимала вверх свою острую мордочку. До того близок был живым существам этот стон и вой сосны и ели, что одичавшая собака в Блудовом болоте, услыхав его, выла от тоски по человеку, а волк выл от неизбывной злобы к нему.

1.Как называется средство выразительности, когда автор наделяет неодушевлённые предметы, явления природы признаками живых существ?
2.Выпишите из данного отрывка примеры данного выразительного средства (не менее 3)

Українська література як та сирота у наймах: уміє робити все, але ніхто її досягнень не цінує. Не останню роль у такому ставленні відіграє шкільна програма. Любити з примусу важко навіть найгеніальніші твори. Як наслідок міф про "депресивність та злиденність" українського художнього слова проростає й укорінюється у мізках значно швидше й інтенсивніше за розуміння, що кожній добі – своя література, а кожному читачеві – своя книжка. І те, що аж ніяк не лягає на серце в шістнадцять, цілком ймовірно, змусить замислитися у тридцять шість, заплакати – у сорок шість чи щасливо розсміятися у шістдесят

Не буває поганих книжок. Бувають книжки невчасно прочитані. Людина, як відомо, істота егоїстична, тож по-справжньому торкаються нас лише тексти, котрі в той чи інший іб перегукуються із особистим досвідом. Зрештою, для того, щоб полюбити – треба зрозуміти. У випадку книжок це означає – прочитати чи перечитати.

Твір роздум на тему Якби не було літератури.

Мені здається, що література це одна із головних складових розвитку нашого мовлення. Тому я, вважаю, що як що б не існувало літератури в нашому житті, то ми б не так яскраво та уміло спілкувалися українською мовою.

Да не тільки це стосується нашої мови, а ще й недоліки в нашій уяві, бо без тих самих неймовірних казок в нас не було б такої різноманітної уяви, грамотне вираження своїх емоцій (яке бракує на даний час в нашому суспільстві) та навіть елементарно читати!

Звичайно не забуваємо що література відображає та зберігає знання і культуру народу та певного історичного періоду, тобто ми би дуже мало знали про минуле наших предків.

Література нас вчить багато корисних та цікавих речей, справжньої любові, сміливості тощо. Іншими, простими словами людина була би дурною без літератури.

Насправді плюси і мінуси можна писати скільки завгодно. Їх просто нескінченно!

Тому накінець своєї розповіді я хочу сказати, що на щастя в 21 столітті ми маємо безліч гарної різної літератури і можемо поринути в любий дуже цікавий сюжет!