ответ: Над чим сміється Мольер у комедії "Міщанин — шляхтич"?
Одного дня восени 1669 року трапилась і у Версалі зовсім пересічна подія. На аудієнцію до Людовика XIII було за турецьке посольство, втім, прийняли його далеко не одразу. Спершу дипломатів змусили довго чекати і врешті-решт запросили до Галереї Нового Палацу, вбраної з надзвичайною пишністю. Король сидів на троні, й діамантів на його костюмі було на чотирнадцять мільйонів ліврів. Проте турки зовсім не здивувались і не розгубились. А посол Саліман-ага обмовився (і зовсім не тихо), що на коні його повелителя діамантів більше, ніж на костюмі французького короля. Монарх розлютився й не міг заспокоїтись майже рік. Нарешті він наказав директору трупи Королівського Театру й композитору Люллі написати комедію, яка б висміювала турків. Консультантом було призначено кавалера Лорана д'Арв'є, який бував на Сході. Утрьох вони розробили план п'єси "Міщанин-шляхтич".
Самоотве́рженность — положительное психологическое, социальное и морально-политическое качество личности, которое выражается в к подчинению своих интересов и жертвованию ими для блага других
Любо́вь — чувство, свойственное человеку, глубокая привязанность и устремлённость к другому человеку или объекту
Страда́ние — совокупность крайне неприятных, тягостных или мучительных ощущений живого существа, при котором оно испытывает физический и эмоциональный дискомфорт, боль, стресс, муки
ОПТИМИСТИ́ЧЕСКИЙ, -ая, -ое. Проникнутый оптимизмом; жизнерадостный.
Пессими́зм — отрицательный, негативный взгляд на жизнь. Противоположность пессимизма — оптимизм
