“Синій птах” аналіз твору Автор – Моріс Метерлінк Рік написання – 1908 П’єса М. Метерлінка – належить до жанру феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет; фольклорні та міфологічні образи; умовність простору і часу; символістичність ситуацій і образів; ліризм; узагальнювальний зміст; наявність яскравих сценічних ефектів. П’єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру. Ідея – «будь сміливим, щоб бачити приховане». Головні герої: Тільтілем й Мітіль, Душа Світла, Фея Берилюна, хвора дівчинка, Душі речей та тварин Сюжет драми – пошуки героями загадкового птаха. В основі сюжету – казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’я і щастя хворій дівчинці – онучці феї Берилюни. Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв – дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля – через багато випробувань, що до м відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті – у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді та безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний. Він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди – вона нескінченна. У такий б фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті, її зустріч з добром і злом у пошуках істини та гармонії. Конфлікт – боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями всього, що стоїть на перешкоді досягнення мети. Реальне та фантастично у творі “Синій птах” У сюжеті п’єси переплітаються два пласти – реальний і фантастичний. Реальне життя в сім’ї дроворуба, обстановка в їхній бідній, але не убогій хатині, час, коли відбувається дія – ніч напередодні Різдва. Різдвяний мотив – чекання чуда і народження людини – так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що во
Джерело: https://dovidka.biz.ua/siniy-ptah-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Объяснение:
1. Собственно, сама Русалочка
2. До превращения в человека - в морском дворце своего отца; После превращения в человека - на земле рядом с принцем и до смерти на корабле; И, думаю, можно выделить ещё отрезок - после смерти, когда она становится одной из дочерей воздуха.
Или на: подводный мир и земной мир.
3. С отцом, его матерью (бабушкой героини) и своими сёстрами
4. Младшей, т.е. шестой
5. Рыбий хвост вместо ног
6. Русалочка мечтала о бессмертной душе, как у людей, и её тянуло на поверхность.
7. В день своего шестнадцатилетия (или пятнадцатилетия)
8. Корабль, полный людей. Но её внимание привлёк прекрасный принц с чёрными глазами, похожий на статую мальчика, которая стояла у неё в саду.
9. Корабль принца переворачивается на бок и терпит крушение, и Русалочка самого тонущего принца.
10. Поддерживая принца, Русалочка приплывает к берегу с красивой рощей и высоким белым зданием и оставляет принца на песке. Вскоре из здания выбегают люди и находят оставленного на берегу парня.
11. Да, изменилась. Она стала ещё тише и задумчивее, чем прежде, стала приплывать ко дворцу каждые вечер или ночь.
12. Она полюбила принца больше, чем отца, сестёр и подводный мир.
13. Русалочка обладала прекрасным голосом и пела лучше всех.
14. Она покинула морской мир, отдала свой прекрасный голос за ноги, ходьба на которых причиняла ей боль, а в конце ещё и не стала убивать принца, хотя знала, что умрёт, если этого не сделает.
Как она говорила: "Пошла бы на всё – только бы быть с принцем."
15. Русалочка бросила свою семью и всё, что унеё было, и приплыла к морской ведьме, которой отдала свой голос (ей отрезали язык) за две стройных ножки (при этом она при ходьбе чувствовала боль, как "будто её мечом пронзили"). При этом девушку предупредили, что если принц её не полюбит и женится на другой, то её сердце разорвётся и она обратится морской пеной.
16. Русалочка навсегда покинула отцовский дом, отказалась от прежней жизни. По пути к ведьме Русалочке было страшно.
17. Терпеливо переносила боль.
18. Первой красавицей.
19. Нет. Он не любил Русалочку, он любил "девушку, которая его " (принцессу другого королевства, которая нашла его на берегу)
Саму девушку он называл исключительно "мой немой найдёныш", "моя немая крошка", "целовал её в розовые губы, играл её длинными волосами и клал свою голову на её грудь, где билось сердце, жаждавшее человеческого счастья и бессмертной души", но при этом "он любил её только, как милое, доброе дитя, сделать же её своей женой и королевой ему и в голову не приходило".
20. Нет, не мог. Мало того, что он даже об этом не думал, Русалочку он любил исключительно платонической любовью, "как милое, доброе дитя". + он искал "девушку, которая его ", и в итоге нашёл её - принцессу.
21. Поцеловала ему руку, потом держала шлейф невесты, танцевала через боль, отказалась от предложения сестёр: "Или он, или ты — один из вас должен умереть до восхода солнца! ... Убей принца и вернись к нам! Поспеши, видишь на небе показалась красная полоска?" и, в конце концов, "бросилась с корабля в море и почувствовала, как тело её расплывается пеной (но в итоге она всё равно стала дочерью воздуха)"
