Відповідь:
Здраствуй климе,мене звати(імя).Скажу, що пишаюся тобою , тому що ти подолав свій страх . Тепер ти сміливий і нічого не боїшся . Зараз у нас усі люди мають якийсь страх до чогось в тій чи іншій мірі, але немає такої людини, яка б нічого не боялася . Так, може є люди, які не показують свій страх , але вони все ж таки його мають .
Не завадив би ваш засіб від страху, його якраз нам не вистачає, але і якось без нього живемо вже багато багато століть.
Якби ваш засіб від страху був відомий багатьом людям , то можна було б захистити кожного, але, на вашу думку, нам ще рано про це знати так що мовчу)
Бажаю тобі багато яскравих пригод , нехай у тебе почуття страху ніколи не буде повертатися. Що в мені подобається в тобі , то це впевненість, адекватність, любов до рідних та близьких тобі людей, а решта , не так важливо, хоча, і подолання страху теж зараховується .
Ось я , наприклад , звичайна людина . Теж маю страх як і усі , теж маю дві руки та два ноги, голову на плечах. Нічого особливого в мені немає. Але все ж я маю мрію, побачити тебе в реальному житті.
Отже, Климе, на цьому все, думаю ти зрозумієш, що я хотіла до тебе донести) бувай.
Автор – Володимир Дрозд
Рік написання – 1965
Жанр «Білий кінь Шептало» : оповідання.
Літературний рід — епос.
Тема «Білий кінь Шептало» : розповідь про буденне життя коня Шептала.
Ідея «Білий кінь Шептало» : возвеличення гармонії, яка простежується у взаємостосунках людини і світом тварин.
Основна думка: людина і природа — взаємопов’язані, бо становлять єдине ціле.
Головні герої «Білий кінь Шептало»:
кінь Шептало,
конюх Стапан,
хлопчик-підпасок
Проблематика «Білий кінь Шептало»
— людина в суспільстві;
— свобода і неволя;
— особистість і натовп;
— дійсність і мрія.
Головною проблемою у творі “Білий кінь Шептало” є формування особистості та роздвоєння її душі.
Композиція «Білий кінь Шептало»
Експозиція: знайомство читача з конем.
Зав’язка: Степан з конем Шепталом вирушив за зеленим харчем для свиней.
Розвиток дії: коні на водопої; роздуми та спогади Шептала;
Кульмінація: Шептало на волі, насолодження єю.
Розв’язка: повернення коня додому.
Лейтмотив твору: краса природи належить тому, хто її розуміє, цінує, вшановує.
Образ білого коня Шептала — алегоричний. Він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, “як усі”. Лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії.
