1.Головне місце дії повісті.
У мальовничій Англії події належать до кінця царювання Річарда першого (Левине Серце)- англ. король, учасник третього хрестового походу. Під час його правління в Англії феодальні смуги продовжувались мужособна боротьба.
2.Свинопас і Вамба.
Свинопас
на шиї цікава річ мідне кільце, як нашийник було написано: Гурт син Беольвульфа уроджений раб Седрика Ротервудського.
Вамба
На шиї срібний нашийник із написом: Вамба син Безмозкого, раб Седрика Ротервудського. По шапці з дзвіночками та й по самій формі її також по придуркуватому і водночас хитрому виразу обличчю Вамби можна було здогадатися що він один із клоунів чи блазнів, котрих багаті люди тримають заради потіхи у себе вдома.
3.Наближення ковалькади.
Склад із десятків чоловік пріор Жарво,відомий всій окрузі як великого любителя полювання, веселих гулянок.
4.Несподівана звістка для Седрика.
5.Ровена-граціозна красуня.
6.Проведний мандрівник.
(Ісак із Йорка)- сухорлявий старий високого зросту на кожному кроці смірляво вклонявся.
7.Подвиг на Святій Землі.
8.Лицарі, що підтримають славу Англії.
-1- хоробрий Річард, король Англії
-2-граф Лестер
-3-Гомас Малтон із Гілстенда
-4-сер Фолк Дюйм
-5- сер Едвін Торнхем
-6-Айвенго.
9.Заключення нарі.
застави ковчег де зберігається частка справжнього хреста Господнього привезена з монт-кармельського монастиря. (маленька некатулка)
10.Бесіда леді Ровени і Пілігрима.
11.Причини скрутного становища народу.
- Річарда Левине Серце знаходиться в полоні Австрійського герцога.
- Безліч селян доведених до відчаю об єднує у великі загони, і хазяйнували в лісах.
- а Феодали у своїх володіннях цілі бандити, що відрізнялися від розбійницьких ватаг.
та одне прагнення (бідних і багатих, простолюдин і дворян перемогти на турнірі.
12.Прекрасна Ревека.
"Стихотворение «Анчар» полностью посвящено изображению мира зла. Это самое суровое стихотворение в творчестве Пушкина. Здесь поэт задумал собрать воедино все черты зла и придать им обобщенный характер...
...Анчар — «древо яда», как пояснил сам Пушкин,— становится в стихотворении воплощением всеобщего зла...
Эпитеты, придающие пустыне характер живого и человекоподобного существа, как бы наделяют ее свойствами человека, в том числе волей, активностью. ..
Пушкин создает образ мира зла, пространства антимира, в котором привычные черты мира разрушены и заменены чудовищно искаженными. Земля здесь — «почва»: синоним, имеющий то же значение, но лишенный всех фольклорно-поэтических ассоциаций, связанных со словом «земля».
