1)Лиза (бедная Лиза) — главная героиня повести, которая произвела полный переворот в общественном сознании XVIII в. Карамзин впервые в истории русской прозы обратился к героине, наделенной подчеркнуто обыденными чертами. Его слова «и крестьянки любить умеют» стали крылатыми.Бедная крестьянская девушка Л. рано остается сиротой. Она живет в одной из подмосковных деревень с матерью — «чувствительной, доброй старушкой», от которой Л. наследует свой главный талант — умение преданно любить.Чувствительность — так на языке конца XVIII в. определяли главное достоинство повестей Карамзина, подразумевая под этим умение сострадать, обнаруживать в «изгибах сердца» «нежнейшие чувствия», а также наслаждаться созерцанием собственных эмоций. Чувствительность является и центральной чертой характера Л. Она доверяет движениям своего сердца, живет «нежными страстями». В конечном счете именно пылкость и горячность и приводят Л. к гибели, но нравственно она оправдана
2)Симпатию вызывает та наивность, с которой она доверяется людям. Уважение - ее мужество, с которой она шла на смерть, и то, что она не забыла о бедной матери даже в самый тяжелый момент в ее жизни. Сочувствуем ее судьбе, т. к. ее подло предал любимый человек, которому она отдала самое дорогое. Она слишком ему доверилась, слишком его любила и поэтому не смогла пережить его подлости, и не удержало ее от самоубийства и ее старая мать.
3)Лиза молодая девушка,которая влюбляется впервые.Ее привлекает его многословность о их "вечной" любви,первая любовь вызывает множество чувств ,которые вскружили ей голову.
4)Возможно, что в самом начале они были искренними, но всё же... Он использовал её. В конце он вообще бросил её как ненужную вещь. Он откупился от неё. Так что, нельзя точно сказать были ли у Эраста чувства к Лизе. Автор не передаёт его точные чувства.
Я вважаю, що мріяти - це досить добре, оскільки так у нас є можливість перетворити буденність у яскраві, сповнені радості моменти.
Своє життя мені важко уявити без мрій. Саме вони надихають до нових звершень, ставлять переді мною цілі, а також просто радують, особливо тоді, коли збуваються.
Як і будь-яка людина, я часто мрію про звичайні речі: щоб мені купили щось нове.
Але є важливіше, про що мрію найбільше - це здоров’я, благополуччя, щастя моєї сім’ї і мене зокрема. Коли людина здорова, чудово себе почуває, то у неї одразу піднімається настрій. Хочу щоб мене оточували вірні друзі, а із близькими все було добре.
Я дуже люблю подорожувати, тому найчастіше мрію про цікаву поїздку. Завдяки їй можна дізнатись нове, познайомитись з новими людьми, вивчити звичаї та традиції певної країни. Найбільше люблю місця з цікавою історією і ще в дитинстві я хотіла стати археологом. Мрію потрапити до Індії. Мене цікавить її культура, люди, а також одяг(дуже хочу купити собі сарі).
Ще одна моя мрія - полетіти до космосу. Звичайно, це звучить дивно, оскільки я - звичайна людина і щоб здійснити таке бажання потрібні великі кошти і міцне здоров’я. Але мене це не лякає. У майбутньому хочу досліджувати Всесвіт, можливо, знайти планети на яких теж можливе життя.
А поки я ще дитина, то тільки мрію про такі великі речі. Щоб добитись чогось у житті слід добре вчитись і мати хороші умови для створення свого майбутнього. Зараз в Україні війна і найбільше чого я хочу - це миру як у своїй країні, так і в усьому світі.
Отже, що я можу сказати як висновок: мріяти ніколи не пізно і це чудово наповнюватиме ваше життя барвами
