У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села; працює викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі. Саме мати хлопчика спонукала його до педагогічної діяльності, бо бачила у ньому потенціал. Протягом трьох років Василь викладав дітям українську мову і літературу в сільських школах Василівки і Зибкове.Читати та любити книги його навчав дід Омелян, в якого була надзвичайно велика бібліотека.У 1936 році Василь Сухомлинський повернувся до навчання. Своє навчання він продовжив в педінституті Полтави на заочному відділенні. Через два роки талановитий педагог закінчив вуз, отримавши спеціальність. Після вручення диплома Сухомлинський Василь Олександрович – вчитель української мови та літератури в школах на рідній землі.Приблизно в той же відрізок часу Василь Олександрович одружився на своїй колезі-вчительці. Однак під час війни дівчина залишилася в окупації і, будучи вагітною, загинула.
Киев, «лет около тридцати тому назад». Двадцатиградусный мороз. Два мальчика, Мерцаловы Володя и Гриша, «более пяти минут» простояли, рассматривая витрину гастрономического магазина. Сами они с утра ели только пустые щи. Вздохнув, ребята торопливо побежали домой.
Мать отправляла их в город с поручением: попросить денег у барина, у которого ранее служил их отец. Однако швейцар барина прогнал мальчиков.
Семья Мерцаловых, страдая от нищеты, жила более года в подвале ветхого покосившегося дома. Младшая дочь Машутка сильно болела, и измученная мать, Елизавета Ивановна, разрывалась между девочкой и грудным ребенком.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/books/kuprin/chudesnyy-doktor
