Записать в альбом термины и их определения: образ, орнамент. Рассмотреть образы матери Земли.коня,птиц ы. Древа жизни

1. В

2. В

3. Б

4.В

5. Г

6.А

7. ( не повністю) 1 - 3, 2 - 1, 3 - 1.

8. Фе́нтезі — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі

9.  Софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині, а також головна героїня твору “Мандрівний замок Хаула”.  Дівчинна сумлінно доглядає за своїми молодшими сестрами, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає. Мати Софі померла, коли тій було 2 рочки, а сестричці Летті – лише один. Їхній батько одружився  на Фанні.

  Вона відповідальна, щира , сором'язлива та добра дівчина, працьовита, має чимало талантів. Софі уособлює в собі рішучість, доброту, вірність, розум, допитливість, чуйність, мужність, взаєморозуміння, милосердя

.

10.  Я дуже люблю читати твори зарубіжних письменників. Та найбільше мені сподобався Ебенезер Скрудж — персонаж "Різдвяної пісні у прозі" Чарлза  Діккенса. Цей чоловік ні з ким не вітався, був похмурим і не веселим, а також був дуже скупий. Навіть двір у його дім був у темряві. Він не спілкувався з родичами і навіть не бажав їх бачити.  Але, як кажуть, ще не пізно виправитися, чи не так? Згодом до нього з'явився привид його друга - Марлея, який попередив його, що до ноього прийдуть три духа Різдва.

  Першим прийшов дух минулого Різдва. Під час подорожі з ним Ебенезер Скрудж зрозумів, що у минулому він був добрішим і щедрізим, люб'язнішим.  Наступним з'явився дух теперішнього Різдва. Він привів Скруджа до писаря Боба Кретчита. За столом сиділа його численна родина. Та коли Боб запропонував тост за здоров'я Скруджа, сміх відразу припинився.  Його дружина - Кретчита сердито зауважила, що не заслуговує на це така жорстока людина, як Ебенезер Скрудж, але трохи пізніше вона погодилася з чоловіком. Дух повів його й до племінника Фреда, який впевнено говорив, що дядько виправиться обов'язково і стане добрим. Нарешті, з'явився третій дух. Але він був занадто мовчазний. Скрудж почув про якогось померлого, намагався дізнатися, про кого йдеться. Раптом, опинившись на цвинтар, віні зрозумів, що перед ним — його покинута могила. Ебенезер Скрудж прокинувся у ліжку.  Радість переповняла його серце. Адже він живий! Коли Скрудж вийшов на вулицю, то він з усіма вітався, навіть купив Бобові великого індика. Також допоміг Тайні Тімові вилікуватися. Усі дивувалися, що ж сталося з ним? Куди подівся той скупий і вічно похмурий чоловік?

 Цей герой мені дуже сподобався, тому що він зрозумів свої помилки і виправився. Щаслива кінцівка твору переконує нас, що у цьому житті ще не пізно змінитися і почати усе спочатку.

Объяснение:

Вечером вся степь совершенно переменялась. Все пестрое пространство ее охватывалось последним ярким отблеском солнца и постепенно темнело, так что видно было, как теньперебегала по нем, и она становилась темнозеленою; испарения подымались гуще, каждый цветок, каждая травка испускала амбру, и вся степь курилась благовонием. По небу, изголуба-темному, как будто исполинскою кистью наляпаны были широкие полосы из розового золота; изредка белели клоками легкие и прозрачные облака, и самый свежий, обольстительный, как морскиеволны, ветерок едва колыхался по верхушкам травы и чуть дотрогивался до щек. Вся музыка, звучавшая днем, утихала и сменялась другою. Пестрые суслики выпалзывали из нор своих, становились на задние лапки и оглашали степь свистом. Трещание кузнечиков становилось слышнее. Иногда слышался из какого-нибудь уединенного озера крик лебедя и, каксеребро, отдавался в воздухе. Путешественники, остановившись среди полей, избирали ночлег, раскладывали огонь и ставили на него котел, в котором варили себе кулиш; пар отделялся и косвенно дымился на воздухе. Поужинав, козаки ложились спать, пустивши по траве спутанных коней своих, Они раскидывались на свитках. На них прямо глядели ночные звезды. Они слышали своим ухом весь бесчисленный мир насекомых, наполнявших траву, весь их треск, свист, стрекотанье, - все это звучно раздавалось среди ночи, очищалось в свежем воздухе и убаюкивало дремлющий слух. Если же кто-нибудь из них подымался и вставал на время, то ему представлялась степь усеянною блестящими искрами светящихся червей. Иногда ночное небо в разных местах освещалось дальним заревом от выжигаемого по лугам и рекам сухого тростника, и темная вереница лебедей, летевших насевер, вдруг освещалась серебряно-розовым светом, и тогда казалось, что красные платки летали по темному небу.