За твердженням учених, Гайавата — історична фігура. Він жив у XVI ст., був вождем племені онондагів і залишився в пам’яті нащадків завдяки тому, що піклувався про щастя, мир та процвітання індіанських народів. З його ім’ям пов’язують створення Ліги ірокезьких племен, основним завданням якої було встановлення миру на американському континенті. Ліга об’єднувала п’ять племен. Відомо також, що на раді звучав гімн, що починався словами: «Ми прийшли, щоб привітати Мир і подякувати йому». Головному героєві поеми — Гайяваті, сину Місяцевої дочки Венони і Західного вітру— властиві найпрекрасніші і найблагородніші риси. Він — уособлення кращих людських чеснот. 8) Видатні перекладачі «Пісні про Гайавату». Серед кращих перекладів можна назвати роботи І. Буніна («Песнь о Гайавате»), О. Олеся («Пісня про Гайавату»), Панаса Мирного («Гайавата», версія за мотивами поеми Лонгфелло).
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pisnya-pro-gayyavatu-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.uaОбъяснение:
Анатолий Георгиевич Алексин
3 августа 1924 г. - родился в Москве.
Ноябрь 1941-го по май 1944 г. - работа в Управлении строительства Уральского алюминиевого завода и Красногорской ТЭЦ ответственным секретарем многотиражной газеты «Крепость обороны».
1950 г. - окончил Московский институт востоковедения; был издан первый сборник повестей «Тридцать один день».
с 1958 г. - член КПСС.
1970-1989 гг. - секретарь Союза писателей РСФСР.
1993 г. - репатриирование в Израиль.
С 2011 г. - жил в Люксембурге, где Татьяна и Анатолий Алексины воссоединились с дочерью Алёной Зандер.
1 мая 2017 г. - скончался в Люксембурге.
