План
1. Призвания Жана Батиста Мольера.
2. Отец попытался отговорить сына.
3. Результаты уговоров священнослужителя.
Жан Батист Мольер младший приходит в конце известием от что его призвание
не ремесло абошиника а актерства.
Когда отец ополенелся он попытался отговорить сына и сказал все что вели ему отцовский дам, что профессия актера всем призираемая профессия что почти на такое дело может пойти пищей или бродяга. Отец угрожал, отец умолял. Иди тебя, иди и подумай а потом приходи. Но сын на отрез отказался думать о чем бы то не было.
Когда отец пошел священно служителю и стал слезно просить его отговорить сына. Священно служитель поступил согласно уважаемого прихожанина, но результаты уговоров были столь удивительны что о Париже утверждали после двух часовой беседы с обезумевшим Жаном Батистом Мольером священник снял с себя черную сутану и записался в ту самую труппу в который хотел записаться и сам Жан Батист.
Объяснение:
Автор пише, що від товстого «пахло хересом і флердоранжем», тобто дорогим вином і парфумами, а від тонкого — «шинкою і кавовою гущею». У XIX ст. небагаті чиновники, купці та міщани, щоб не витрачати гроші в дорозі, зазвичай брали із собою з дому шинку. А дешеві сорти кави, яку, очевидно, щойно випив герой, мали забагато кавової гущі, тобто відходів цього напою. І уважний читач за цими деталями-натяками бачить, що товстий і тонкий — птахи різного польоту.Цікавою деталлю є й те, як тонкий розмовляє. Щойно він дізнався, що його шкільний товариш є таємним радником (а це приблизно відповідає посаді сучасного міністра), як його розмова різко змінюється. Спочатку він звертається до товстого на «ти», пригадує дитинство і розповідає про своє життя, використовуючи звичайну й доречну в цій ситуації розмовну лексику. Коли ж тонкий дізнається про високу посаду товстого, його мовлення миттєво й різко змінюється. До свого шкільного товариша він запопадливо звертається на «ви», вживає книжково-канцелярські штампи, неначе вони не на вокзалі, а в офіційній обстановці: «Милостива увага вашого превосходительства… ніби життєдайна волога…»До багатьох слів додає «с»: «приємно-с», «хі-хі-с», «ви-с». Цим тонкий хотів підкреслити своє особливе шанування високого чину товстого.
