nastyaetoi
27.09.2022 22:32

Вчинки та поведінка онєгіна?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Ответ:
Egor456803
18.11.2022 11:02
Николай михайлович карамзин — представитель сентиментально-романтической линии xviii века. в его творчестве полно и ярко раскрыты художественные возможности сентиментализма. чувствительность — так на языке конца xviii века определяли главное достоинство повестей карамзина, потому что основное внимание он сосредоточил на психологии героев, достигнув в этом деле высокого мастерства. как никто из предшествующих писателей, он умел показать все перипетии любви, передать тончайшие оттенки чувств, мастерски раскрыть внутренний мир своих героев. погружая читателей в напряженную эмоциональную атмосферу «нежных страстей», он учил их сострадать людям. чувствительным и нежным называли карамзина. в карамзин был новатором — в области трактовки характеров, тематики и стилистических средств, в области прозаических характеров.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Fhaj1
12.12.2021 16:53

Объяснение:

Наприкінці ХІХ ст. письменники активно шукали шляхів оновлення літератури. Реалізм і натуралізм вже не задовольняли митців, які намагалися здійснити прорив зі світу буденного у світ Краси та Гармонії, де панує вічна Істина. Письменники мріяли про такі твори, які відображували б не об’єктивні предмети і життя людей, а духовне буття, що на їхню думку, має особливе значення. Ці прагнення знайшли втілення у теорії й практиці однієї з літературних течій модернізму – символізму, який виник і найяскравіше розвинувся у французькій поезії, справивши величезний вплив на всю світову літературу. Рубіж XX ст. в історії західноєвропейської літератури позначений потужним підйомом драматичного мистецтва. Драматургію цього періоду сучасники назвали «новою драмою», підкреслюючи радикальний характер змін, що стались у ній. «Нова драма» виникла в атмосфері культу науки, викликаного надзвичайно бурхливим розвитком природознавства, філософії й психології, і, відкриваючи для себе нові сфери життя, всотала у себе дух всемогутнього й всепроникаючого наукового аналізу. Біля джерел нової драми стояли Ібсен, Б’єрнсон, Стріндберг, Золя, Гауптман, Шоу, Гамсун, Метерлінк й інші видатні письменники, кожен з яких вніс неповторний вклад у її розвиток. В історико-літературній перспективі «нова драма», що послужила корінній перебудові драматургії XIX ст., ознаменувала собою початок драматургії століття XX. Основна тенденція «нової драми» - у її прагненні до достовірного зображення, правдивому показу внутрішнього світу, соціальних і побутових особливостей життя персонажів і навколишнього середовища. Точний колорит місця й часу дії - її характерна риса й важлива умова сценічного втілення. Таких принципів і дотримувався Ібсен у своїй драмі «Ляльковий дім». П’єса стала найяскравішим зразком «нової драми». П’єса є актуальною і по сьогоднішній день, адже в ній піднімаються важливі проблеми людини, сімʼї та суспільства в цілому.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота