"уроки французского» - это рассказ валентина распутина о своем трудном послевоенном детстве, когда «голод еще не отпустил», а у матери, кроме него, было еще двое детей, он - самый старший. жили совсем плохо, что, казалось хуже уже некуда. весной, когда пришлось особенно туго, чтобы хоть как-то отвлечься от желания поесть, он "глотал сам и заставлял глотать сестренку глазки проросшей картошки и зерна овса и ржи". автор говорит о том, что в то время в небольших деревнях были только школы, начальное образование, чтобы продолжить учебу, дети с одиннадцати лет должны были жить вдали от родителей, не готовые к самостоятельной жизни, должны были жить среди чужих людей. распутин показывает, как дети страдали от тоски по родному дому. "никогда раньше даже на день я не отлучался из семьи, и, конечно, не был готов к тому, чтобы жить среди чужих людей. так мне было плохо, так горько и постыло! - хуже всякой болезни». дети, приехавшие на учебу, были беззащитны, ничтожных припасов еды, присылаемых родителями, им не хватало, к тому же, продукты могли украсть, и некому было . то же происходило и малокровием, что к тому, что у него «часто ни с того ни с сего принималась вдруг кружиться голова». скудные припасы, которые присылала ему мать, отрывая последнее от других своих детей, от сестренки с братишкой, кто-то воровал. и мальчик , потому что «голод здесь совсем не походил на голод в деревне. там всегда, и особенно осенью, можно было что-то перехватить, сорвать, выкопать, поднять, в ангаре ходила рыба, в лесу летала птица. тут для меня все было пусто: чужие люди, чужие огороды, чужая " в своем рассказе автор пытается объяснить, что подростку бывает трудно найти правильный выход из ситуации, в которую он попадает. так, герой распутина не видит ничего другого, как пойти на поляну и играть на деньги, чтобы хоть как-то выжить. там он впервые сталкивается с несправедливостью, жестокостью, там, ему пришлось «постигнуть на собственной шкуре», что «никогда и никому еще не прощалось, если в своем деле он вырывается вперед. не жди тогда пощады, не ищи заступничества, для других он выскочка, и больше всех его ненавидит тот, кто идет следом». мальчик был жестоко избит. оставшись один, он «упал в жесткую сухую траву и горько навзрыд заплакал. не было в тот день и не могло быть во всем белом свете человека несчастнее меня». но голод заставил его вернуться. он старался «не выделяться», пытался выиграть денег хотя бы на пол-литровую баночку молока, чтобы хоть чуть-чуть поправить здоровье, но это ему не удалось, его снова избили. валентин распутин в своем рассказе показал, какую роль играют учителя в жизни детей.
КОНАН ДОЙЛЬ АРТУР (1859-1930) Англійський письменник, ірландець за походженням. Найпопулярнішими книгами письменника є детективні історії про Шерлока Холмса та його друга доктора Ватсона: "Собака Баскервілів" (1901-1902), "Долина жахів" (1914-1915), "Пригоди Шерлока Холмса" (1892-1893). Шерлок Холмс став улюбленцем мільйонів читачів світу, а ім 'ям його називають тих, хто вміє розплутувати складні історії, відзначається високим інтелектом, знанням життя, прагненням до справедливості.. Конай Дойль створив науково-фантастичні романи: "Втрачений світ" (1912), "Отруєний пояс" (1913), "Маракотова безодня" (1929), декілька історичних досліджень.
Мій улюблений герой - Шерлок Холмс Шерлок Холмс - герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників. Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс. Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг - доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле. Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, - правда. Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають. Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку