ответ:
чарівною казкою дитинства здається нам повість м. стельмаха "гуси-лебеді ", неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. письменник в образі михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення.
він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті "гуси-лебеді" душі, які вона вклала у серце майбутнього письменника. красі і владі природи підкорені всі у повісті: і дід дем'ян, який навчає, що лебеді принесли на крилах весну і життя, що сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю; і мати, яка довіряє землі свої болі і радощі, прохаючи, щоб вона родила для всякого, а насіння в її вустах було святим словом; і люба, ця маленька лісова царівна, яка знає багато таємниць природи.
вся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, "щедрівок, які взимку виспівувалися під вікнами", з оспіваними явищами природи. відчувається, що письменник глибоко шанує народні обряди, звичаї і традиції. і вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. у повісті стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. навіть показ процесу праці нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом. все це мало величезний вплив на самовиховання м
Неукротимый Рогдай, погруженный в мрачную задумчивость, предпринял
зверское намерение умертвить Руслана, чтобы тем надежнее завладеть
его невестою-женою. Он оборачивает коня и во весь опор спешит догнать
счастливого соперника. В это время трус Фарлаф обедал на берегу ручья,
но, увидев, что кто-то мчится к нему на коне, бросил обед, копье, шлем,
вскочил на лошадь и поскакал опрометью, как заяц, Рогдай -- за ним.
Примчавшись ко рву, ретивый конь Фарлафа перепрыгнул через него,
но его всадник свалился в грязный ров. Свирепый Рогдай, узнав, что он
принял сего негодяя за Руслана, смеялся сам над собою.
Объяснение:
