Кого просить питі «у землю Руську» на пошуки сина(Шевченко «думка»)

В былине "Садко" рассказывается о том, что жил Садко в Новгороде, который играл на гуслях на пирах. Его первый день не зовут на пир, он пошел к Ильмень озеру и стал там играть, второй и третий, а на третий день из Ильмень озера вышел морской царь и говорит Садку, что он хорошо играет. Морской царь предложил Садку поспорить с купцами на лавки товаров, что в Ильмень озере рыбы с золотыми перьями, а он пошлет три таких рыб. Садко не поверили, и когда они выловили этих рыб, Садку дали эти лавки, которые он потом продал и был очень богатый. Садко поплыл продавать товары, но была плохая погода и Садко сказал, что морской царь хочет его головы. Садко сбросился в воду и уснул, а проснулся в морском царстве. Ему три дня пришлось играть на гуслях, но потом ему старичок сказал выдернуть струны и сказать морскому царю, что не на чем играть. Он так и сделал. Потом он в итоге оказался на суше и больше не плавал по морю, а жил в Новгороде.

Головний герой «Різдвяна пісня в прозі» — власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Настоящого і Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє до йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен. Дух Минулого Різдва схожий на дитину і має в собі джерело незгасимого, яскравого світла — можливо, це те найкраще, що є в людях у дитинстві і що вони з часом старанно прагнуть приховати. Дух Нинішнього Різдва — життєрадісний, сильний, веселий. З усіх трьох Духів він — найенергійніший і найприємніший. Можливо, тому, що це Різдво — його, і Скрудж може змінитися на краще саме нині. Дух Майбутнього Різдва — найпохмуріша постать, невизначена, мовчазна. Він має такий вигляд, очевидно, через те, що нічого приємного показати Скруджу не зможе. Смерть, зрада, радість людей через його загибель — все це вражає і разом з тим зцілює душу героя.☺