«Блестели серьги якорей… » метафора
«Иступленно запели смычки… » метонимия
«Смотри, ей весело грустить… » оксюморон
«Все приятности натуры скрылись вместе с любезным ее сердцу… » перифраз
«Скажи-ка, дядя, ведь недаром
Москва, спаленная пожаром,
ФРАНЦУЗУ отдана? » синекдоха
«А сама-то величава,
Выступает, будто пава; » сравнение
Румяная заря- эпитет
«Изводишь единого слова ради
ТЫСЯЧИ ТОНН СЛОВЕСНОЙ РУДЫ… » гипербола
«Изводишь ЕДИНОГО СЛОВА ради
Тысячи тонн словесной руды… » литота
«Уселся он с ПОХВАЛЬНОЙ целью… » ирония
"О, - полегшено зітхнув я. - Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька)
"... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс."
" Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?"
"І голова ж у тебе, Митько."
"Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..."
"Але ж головний у нашій експедиції ти."
"Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими."
"І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."
