О.ГЕНРИ "ГРУСТНЫЙ ОБМАНЩИК" 3) Каковы главные ценности каждого героя рассказа?Как они влияют на жизнь данного человека?

Малышу Льяно
Тэкером
Урикэ

Сучасній людині просто необхідно мати розвинену уяву і фантазію, бути злегка романтичною. Адже з кожним днем все більше роботи, яку раніше робили люди, виконують автоматизовані роботи. Через це люди втрачають робочі місця. Роботи вміють робити майже все... Та на щастя, вони не вміють фантазувати і вигадувати щось так, як вміємо це ми, люди. А особливо, діти. Тому для всіх людей дуже важливим є наявність і постійний розвиток фантазії, уяви, креативу.

Сучасні дитячі письменники - такі як Ярослав Стельмах, Леся Воронина, Всеволод Нестайко - всі вони володіють чудовою уявою. І наділяють такими ж рисами героїв своїх творів.

Наприклад, Сергій та Митько з "Митькозавра..." повірили старшому за них Василю Трошу, що в озері дійсно живе страшна химера. Бо вони діти з грайливою уявою, вони вміють і люблять фантазувати. Їм обом хочеться, щоб "Митькозавр" існував насправді.

Клим Джура - головний герой "Засобу №7..." - той взагалі віднайшов машину часу і познайомився з іншопланетянами. Мало того, він врятував усю планету від страшного вірусу переляку.

"Тореадори з Васюківки" - Іван-Ява Рень і Павлуша Завгородній - це хлопці, які збиралися прокласти під свинарником лінію метро... У них постійно знайдеться декілька креативних ідей.

В усіх трьох вищезгаданих творах головні герої постійно щось вигадують, потрапляють у незвичайні ситуації тощо.

Все завдяки талановитим письменникам і письменницям - реальним дорослим людям, які всередині частково лишилися дітьми. За це їм і дякуємо.

Чиновники принимают ложь хлестакова за правду, потому, что погрязли сами во лжи и, попытайся -подними, хоть легкую завесу тех тайн и недоимок, которым они потворствовали-не сидеть им на своих местах. Вот и приходится им угождать хлестакову, как гостю дорогому, только потому, что мысли их о неожиданном раскрытии всех их тайн рисуют в их воображении страшные картины, и в любом, кто хоть чуточку уверен в себе или по их представлениям похож на "карающую руку", а таковые им мерещаться уже везде, они готовы разглядеть ревизора. Кроме того, Хлестаков из=за своих субтильности и  невладения темой, так сказать, кажется им добродушным, милым и податливым, -представления таким ревизора становится тем более для них "приятным", ведь с ним достаточно легко, еще именно поэтому принять его за ревизора им так хочется. Знаменитая фраза "мы видим и слышим только то, что хотим видеть" работает здесь как нельзя нагляднее. Не стоит умалять и прыти Хлестакова, сообразившего как он может воспользоваться сложившимся положением. Да и вот еще что, ища того инкогнито среди выбивающихся из общего числа постояльцев гостиницы, чиновники сделали ошибку в своих расчетах и обманули сами себя, задав сами себе эти дважды лживые правила игры. они ведь думали, что власть строится на обмане и наглости, к чему привыкли сами, вот и искали себеподобных и готовы были приписывать им любые черты.